Головна Усі консультації Облік та звітність Облік окремих операцій

Врахування витрат на ремонт орендованих авто у рахунок собівартості послуг

СГ – перевізник відповідно до договору оренди вантажних авто за свій рахунок ремонтує ці авто (капітальний та поточний ремонти, запчастини). Куди віднести ці витрати?

Формування собівартості

Собівартість продукції (робіт, послуг) визначається згідно з нормами П(С)БО 16 (п. 10 П(С)БО 9). Зокрема, пп. 11-16 П(С)БО 16 визначено склад собівартості продукції, робіт і послуг, а також порядок формування загальновиробничих витрат. Як зазначено у цих пунктах, П(С)БО 16 не відрізняє процес калькулювання собівартості продукції від калькулювання собівартості робіт і послуг.

Склад статей витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (послуг), чітко визначений П(С)БО 16, та в бухобліку складається з таких частин:

  • виробнича собівартість продукції, реалізованої у звітному періоді;
  • нерозподілені постійні загальновиробничі витрати;
  • наднормативні виробничі витрати.

До виробничої  собівартості продукції (робіт, послуг) включаються (п. 11 П(С)БО 16):

  • прямі матеріальні витрати;
  • прямі витрати на оплату праці;
  • інші прямі витрати;
  • змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. 

 

На замітку!

До  складу  інших  прямих  витрат  включаються всі  інші виробничі  витрати які  можуть  бути  безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта  витрат (п. 14 П(С)БО 16). Перелік таких витрат не є вичерпним, адже у пп.14 П(С)БО 16 використовується слово «зокрема». Тож кожне підприємство самостійно визначає, які витрати прямо впливають на конкретний об’єкт витрат в залежності від специфіки діяльності самого підприємства.

 

Залежно від способу віднесення витрат на собівартість продукції (робіт, послуг) витрати бувають прямі і непрямі.

Прямими є витрати, що пов’язані з виробництвом окремих видів продукції або виконанням конкретних робіт і можуть бути віднесені на їх собівартість безпосередньо, без розподілу, за даними первинних документів. Сюди входять прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати.

Непрямими вважають витрати, які пов’язані з виробництвом декількох видів продукції (робіт, послуг) і тому мають бути відповідним чином розподілені за допомогою спеціальних методів. Сюди входять загальновиробничі витрати.

До  складу  інших  прямих  витрат  включаються всі  інші виробничі  витрати,  які  можуть  бути  безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта  витрат,  зокрема,  відрахування  на  соціальні заходи,  плата  за  оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати   від   браку,   які   складаються   з  вартості  остаточно забракованої  з  технологічних  причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів),  зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на  виправлення  такого  технічно  неминучого браку (п.14 П(С)БО 16).

А згідно з п. 7 П(С)БО 16  витрати визнаються витратами певного періоду  одночасно  з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. А витрати, які неможливо  прямо  пов'язати  з  доходом  певного періоду,  відображаються у складі витрат того звітного періоду,  в якому вони були здійснені.

Для розуміння того, які саме витрати включаються у собівартість послуг, варто складати калькуляцію. Підприємство самостійно встановлює перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) з урахуванням своєї галузевої приналежності, продукції, що випускається, технологічного процесу та методу планування витрат на підприємстві. Свій вибір підприємство відображає в наказі про облікову політику.

З огляду на вищесказане, вважаємо, що витрати на оренду автотранспорту, який використовується для здійснення основної діяльності підприємства – перевезення вантажу, а також витрати на ремонт (поточний та капітальний) та придбання запчастин для такого орендованого транспорту відносяться до інших прямих витрат. А отже, такі витрати формують собівартість наданих послуг із перевезення (дебет рахунку 23).

Тож, усі витрати, які формують виробничу собівартість послуги спочатку акумулюються на рахунку 23, а у звітному періоді реалізації послуг списуються на витрати – собівартість реалізованих послуги (субрахунок 903).

 

Облік витрат на ремонт орендованого авто

Про особливості обліку витрат на ремонт орендованого автомобіля та списання запчастин ми писали тут і тут. Коротко зазначимо, що:

  • витрати на поточний і капітальний ремонт, які не призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, відносяться до складу витрат у орендаря. У зв’язку із тим, що такий орендований авто використовується для ведення основної діяльності орендаря, то такі витрати підлягають відображенню, як ми вище зазначали, за Дт 23 - Дт 23 Кт 207, 209, 63, 65, 66 тощо;
  • витрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів (на субрахунку 153). Для цього створюється об'єкт, який обліковується на субрахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи". Тобто, витрати на проведення поліпшення відображаються: Дт 153 Кт 207, 209, 63, 65, 66 тощо. Далі цей об’єкт вводиться в експлуатацію (Дт 117 Кт 153) і амортизується за прямолінійним або виробничим методом (п. 27 П(С)БО 7). І у вигляді амортизаційних відрахувань знову ж таки потраплятиме до виробничої собівартості послуг  - Дт 23 Кт 132.

 

Заміна запчастин

Придбані автозапчастини в будь-якому разі спочатку мають обліковуються на субрахунку 207 «Запасні частини». На цьому рахунку вони обліковуються до того моменту, поки їх не буде використано (тобто встановлено) на відповідний об’єкт ОЗ. У звітному періоді їх встановлення на авто вони списуються у виробничу собівартість – Дт 23 Кт 207 (адже орендоване авто використовується в основній діяльності СГ). Тож спочатку відображаємо на 207 субрахунку, а потім списуємо на 23 рахунок.

Якщо старі запчастини подальшому використанню або продажу не підлягають (є несправними), то відповідно жодних облікових наслідків щодо них не виникає (при цьому, якщо такі запасні частини використовувались для підтримання об’єкту ОЗ в поточному стані, вони повинні були бути списаними на витрати в момент встановлення).

А ось, якщо такі запасні частини мають економічні вигоди для підприємства (наприклад, з метою продажу як металобрухт), то їх необхідно відповідним чином оприбуткувати як корисні залишки. Вартість таких оприбуткованих запчастин відображається за кредитом рахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" та дебетом рахунку 209 "Інші матеріали".

 

Запчастина дорожча, ніж 6 000 грн

Зауважимо, що в бухобліку та податковому обліку критерії для визнання «основних засобів» різні. Прив’язка до грошового вимірника є у податковому обліку (пп. 14.1.138 ПКУ). Втім досить часто, аби не виникало різниць, підприємства встановлюють такий вартісний показник для визнання ОЗ. Отже, при оприбуткуванні активу слід зважати чи він відповідає критеріях ОЗ, чи ні.

Основні засоби - це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Тож, якщо говоримо про бухобліку, адже саме тут оприбутковуються активи, то тільки у випадку, якщо строк придбаної запчастини становить більше 1 року, незалежно від вартості, її можливо розглядати під призмою ОЗ. Якщо ж менше – то в бухобліку це беззаперечно запаси, знову ж таки, незалежно від вартості.

Повернемося до можливості визнання запчастин ОЗ. Загалом, тут є певна невизначеність. Адже відповідно до п. 4 П(С)БО 7 об'єкт основних засобів - це:

  • закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
  • конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
  • відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;
  • інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.

Якщо один  об'єкт основних засобів складається з частин,  які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з  цих частин може визнаватися в бухобліку як окремий об'єкт основних засобів.

Як бачимо, в основному об’єкт ОЗ має виконувати самостійні функції та використовуватись окремо від іншого ОЗ. А це складно уявити для запчастини. Втім, в кінці сказано, що ОЗ може бути й просто інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.

З огляду на це, вважаємо, що придбана запчастина, якщо її строк експлуатації становить більше ніж 1 рік, все-таки можна визначати як ОЗ й обліковувати на субрахунку 109, проте це не обов’язково робити.

Найбільша Facebook-сторінка для бухгалтерів в Україні

З точки зору міжнародних стандартів ситуація практично така ж. Відповідно до параграфу 8 МСБО 16 статті, такі як запасні частини, резервне обладнання та допоміжне обладнання відображаються відповідно до цього МСФЗ, якщо вони відповідають визначенню основних засобів. В іншому випадку вони класифікуються як запаси. Запасні частини та резервне обладнання і обладнання для технічного обслуговування (наприклад, інструменти та витратні мастильні матеріали), як правило, відображаються в обліку в складі запасів і підлягають списанню на прибуток або збиток за мірою їх використання. Проте основні запасні частини та резервне обладнання розглядаються як основні засоби в разі, коли підприємство розраховує використовувати їх протягом більш ніж одного звітного періоду.

Якщо підприємство впевнено у тому, що встановлені запчастини більше ніде не будуть використані іншим шляхом, крім як у складі відремонтованого ОЗ, вони можуть обліковуватись як запчастини незалежно від вартості та строку їх служби. Внаслідок того, що вони використовуються один раз при встановленні на ОЗ, вони можуть розглядатися як оборотні активи.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Катерина Калашян
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Облік окремих операцій
Теги:
Автотранспорт , Витрати , Оренда , Собівартість , Облік , Послуги , Транспортні засоби

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі