Фінінвестиції в інвалюті: як облікувати?

Відображення фінінвестиції в обліку

Для мети бухобліку дочірнє підприємство — це підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства (п. 4 П(С)БО 19).

Контроль — це вирішальний вплив на фінансову, господарську та комерційну політику підприємства з метою одержання вигід від його діяльності (частка у статутному фонді перевищує 50% або наявність договірних відносин, які спричиняють відносини контролю) (п. 4 П(С)БО 19).

Відповідно до п. 6 цього П(С)БО у разі придбання контрольного пакета акцій (капіталу) іншого підприємства покупець починаючи з дати придбання повинен відображати придбані акції (частку в капіталі) у складі фінансових інвестицій.

Оскільки відповідно до п. 4 П(С)БО 23 особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною, є пов’язаними сторонами, то компанія, яка має інвестиції в асоційовані або дочірні підприємства, є по відношенню до таких підприємств пов’язаною стороною.

Таким чином, перерахування коштів у статутний фонд створеного дочірнього підприємства для материнської компанії є створенням фінінвестиції. Правила бухобліку фінансових інвестицій установлено П(С)БО 12.

Довгострокові фінінвестиції, які обліковуються за методом обліку участі в капіталі, відображаються на субрахунку 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі». Адже фінінвестиції в дочірні підприємства обліковуються саме за методом участі в капіталі (п. 16 П(С)БО 12). Втім, звертаємо увагу, що метод участі в капіталі не застосовують, якщо (пп. 17 і 22 П(С)БО 12):

• фінінвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання;
• асоційоване, дочірнє або спільне підприємство веде діяльність в умовах, що обмежують його можливість передавати кошти інвестору (або учаснику спільного підприємства) протягом періоду, що перевищує 12 місяців.

Згідно з вимогами п. 4 П(С)БО 12 фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухобліку за собівартістю, яка складається з:

• ціни її придбання;
• комісійних винагород;
• мита, податків, зборів, обов’язкових платежів;
• інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Таким чином, на дату перерахування коштів у статутний капітал слід зробити таке проведення:  Дт 141 Кт 312 або із застосуванням субрахунку 377, яка дата перерахування коштів та дата отримання інвестицій різні – Дт 377 Кт 312, Дт 141 Кт 377.

Послуги, пов'язані з придбанням фінансової інвестиції ,відображатимуться так – Дт 141 Кт 685.

Курсові різниці

Курсові різниці визначаються лише за монетарними статтями (п. 8 П(С)БО 21). Так, монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які отримуватимуться або сплачуватимуться у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів (п. 4 П(С)БО 21). Тобто монетарні статті — це суми, погашення яких має відбуватися шляхом оплати або отримання валютних коштів. Прикладами монетарних статей є, зокрема, цінні папери та інші фінансові інвестиції, виражені в іноземній валюті.

Тож відповідно до п. 8 П(С)БО 21 курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (субрахунок 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці») чи витрат (субрахунок 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»).