• Посилання скопійовано

Відображення в бухобліку блокування/розблокування цінних паперів

Підприємство має на балансі цінні папери. Через їх блокування на звітну дату балансу знецінило їх вартість до нуля (був показаний збиток від знецінення та відображено збільшення фінрезультату в звітному році). В наступному звітному році ці цінні папери було розблоковано. Підприємство оцінило їх за справедливою вартістю згідно з біржовою довідкою, внаслідок чого визнало прибуток. Чи правильні були дії і якими бухпроведеннями оформлюються ці операції?

На початку слід зазначити, що цінні папери, які належать підприємству на праві власності, як правило, є частиною його активів. Щодо бухобліку таких активів за МСФЗ читайте тут, ми ж розглянемо норми національних стандартів. 

Нагадаємо, що згідно з НП(С)БО 1 активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. І ось, якщо вигоди у майбутньому не очікуються (зокрема, через блокування цінних паперів), підприємству немає сенсу визнавати цінні папери активом, і в такому випадку вони не просто знецінюються, а списуються з балансу через невідповідність ознакам активу. 

Інша справа – переоцінка активів. На жаль, у запитанні не уточнюється, які саме цінні папери має на балансі підприємство. Але щодо оцінки, за якою вони відображаються в бухобліку, слід застосовувати П(С)БО 13. Зауважимо, що цей стандарт розрізняє фінансові активи (як складову фінансових інструментів підприємства) і фінансові активи, призначені для перепродажу (які є складовою фінансових активів підприємства і, на нашу думку, в запитанні йдеться саме про цей вид активу). 

Фінансові інструменти первісно оцінюють  та  відображають за  їх  фактичною собівартістю,  яка  складається із справедливої вартості активів,  зобов'язань або інструментів власного капіталу, наданих   або   отриманих   в   обмін  на  відповідний  фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні,  обов'язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).  Отже, якщо підприємство придбало цінні папери за договором купівлі-продажу, оприбутковує вона такий актив за такою фактичною собівартістю. 

Але на кожну наступну після визнання дату  балансу  фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім: 

  • дебіторської   заборгованості,   яка  не  призначена  для перепродажу; 
  • фінансових інвестицій,  які утримуються підприємством  до їх погашення; 
  • фінансових активів,  справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити; 
  • фінансових інвестицій та інших фінансових активів,  щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.

Визначення справедливої вартості наразі подано лише у п. 4 П(С)БО 19. Це - сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату.  Тобто, в частині цінних паперів справедлива вартість - це їх ринкова ціна. Визначити її можна по-різному, П(С)БО та Закон про оцінку не вимагають залучання для цього незалежного експерта.  

Якщо підприємство має інформацію про те, що справедлива вартість цінних паперів суттєво відрізняється від їх фактичної собівартості, такий актив доведеться переоцінити.

Збільшення  або  зменшення балансової вартості фінансових інструментів,  які не  є  об'єктом  хеджування  та  оцінюються  за справедливою  вартістю,  визнається  іншими  доходами  або  іншими витратами. У такому випадку треба робити проведення Дт 352 Кт 740 та Дт 970 Кт 352, відповідно.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік цільового фінансування та амортизації в неприбуткової організації
    Неприбуткова організація у листопаді 2025 року отримала цільове фінансування 300 000 грн, у грудні придбала ноутбук вартістю 25 000 грн, а в січні 2026 року нарахувала амортизацію 416,67 грн. Які бухгалтерські проведення слід скласти за цими операціями?
    09.03.202625
  • Зміна облікової політики: які податкові наслідки? (аудіоверсія)
    Чи виникає у підприємства обов’язок уточнювати суму нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств за попередні податкові (звітні) періоди, виходячи із визначеного фінансового результату із використанням ретроспективного підходу по причині внесення змін до наказу про облікову політику, а саме: про зміну методу вибуття запасів з 01.01.2026 року?
    09.03.2026283
  • Бухгалтерські проведення за штрафами з ПДВ (аудіоверсія)
    Які бухгалтерські проведення слід застосовувати для відображення визнаних та сплачених штрафних санкцій з ПДВ (у тому числі за результатами податкової перевірки) в обліку підприємства?
    09.03.2026278
  • Списання повністю замортизованого основного засобу
    Основний засіб повністю замортизований у бухгалтерському обліку. Чи можна його списати з балансу за рішенням підприємства, і які будуть наслідки з податку на прибуток та ПДВ при такому списанні?
    06.03.2026156
  • Бонуси від мобільного оператора: як бухгалтеру уникнути помилок в обліку ПДВ та доходів?
    «Київстар» надає послуги зв’язку та при передплаті додає бонус — безоплатні послуги на 25 грн. У рахунку вони показані окремо як безоплатні. Чи потрібно визнавати ці 25 грн доходом (Дт 631 — Кт 71) та оприбутковувати послуги разом із безоплатними? Наразі при такому підході виникає дебетове сальдо на рахунку 6442, оскільки ПН виписана лише на оплачені послуги та передплату, а на бонус - ні. Як правильно відобразити це в обліку?
    06.03.202649