Оприбуткування та облік безоплатно отриманого комп’ютера: як визначити ціну?

Відповідно до абз. 9 п. 4 П(С)БО 7 та п. 4 Методичних рекомендацій №561, об'єкт основних засобів – це:

• закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; 
• конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; 
• відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;
• інший актив, що відповідає визначенню ОЗ, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою. 

Якщо один об'єкт ОЗ складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт ОЗ.

На баланс підприємства ОЗ зараховуються за первісною вартістю. Згідно з п. 10 П(С)БО 7 та п. 13 Методичних рекомендацій №561 первісна вартість безоплатно отриманих ОЗ дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7.

Нагадаємо, що справедлива вартість в абз. 12 п. 4 П(С)БО 19 визначена як сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату.

У п. 4.2 додатку до П(С)БО 19 встановлено, що справедливою вартістю машин та устаткування є ринкова вартість. За відсутності даних про ринкову вартість – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Виходячи з умов визначення справедливої вартості необхідно враховувати обставини, за яких наявний у фізособи комп’ютер можна продати або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату.

Тобто, при визначені справедливої вартості слід виходити не з суми, зазначеної в чеку на придбання такого комп’ютера в спеціалізованій фірмі, а з ціни, за яку фізособа зможе продати такий комп’ютер незацікавленій та обізнаній особі, наприклад, через комісійний магазин чи ломбард. 

Сума ПДВ, зазначена в чеку, також не збільшить податковий кредит отримувача безкоштовного комп’ютера, оскільки право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники цього податку (п. 201.8 ПКУ).

На справедливу вартість безоплатно отриманих об'єктів ОЗ збільшується сальдо додаткового капіталу (КТ рахунок 424).

Підставою для зарахування на баланс ОЗ є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів (п. 10 Методичних рекомендацій №561).

Згідно з пп. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації ОЗ здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138, пп. 138.3.2 – 138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО, крім «виробничого» методу.

У п. 23 П(С)БО 7 та п. 24 Методичних рекомендацій №561 зазначено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта ОЗ, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Строк корисного використання (експлуатації) – це очікуваний період часу, протягом якого ОЗ будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг). 

Строк корисного використання ОЗ визначається підприємством самостійно з урахуванням його потужності (продуктивності), фізичного та морального зносу, правових або інших обмежень щодо строків використання об'єкта. 

Строк корисної експлуатації та метод амортизації суттєвої частини об'єкта ОЗ можуть бути такими самими, як строк корисної експлуатації та метод амортизації іншої суттєвої частини цього ж об'єкта. Такі частини можна об'єднувати в групу.

Згідно з п. 21 П(С)БО 15 в бухгалтерському обліку відображається дохід в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Амортизацію безоплатно отриманих ОЗ нараховують з місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 та п. 138.3 ПКУ. Ці обмеження полягають у тому, що фінансовий результат до оподаткування:

• збільшується на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (п. 138.1 ПКУ);
• зменшується на суму розрахованої амортизації ОЗ відповідно до п. 138.3 ПКУ (п. 138.2 ПКУ).

Обмеження діють лише для платників податку на прибуток, які коригують фінрезультат на різниці, визначені ПКУ.

Одночасно з нарахуванням амортизації визнається дохід в сумі нарахованого зносу та зменшується сума додаткового капіталу. При поступовому визнанні доходу зменшується сума додаткового капіталу, відображеного при зарахуванні таких об'єктів до складу активів.

Кореспонденція рахунків бухобліку операцій з основними засобами у додатку до Методичних рекомендацій №561 (суми умовні):