Проведення переоцінки «єдинником»: обов’язково чи ні?
Відповідно до пп. 296.1.3 ПКУ, платники єдиного податку ІІІ групи (юрособи) використовують дані спрощеного бухобліку щодо доходів і витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ.
Особливості такого бухобліку й складання фінзвітності встановлені П(С)БО 25. За пп. 2 п. 2 р. І П(С)БО 25, суб'єкти малого підприємництва — юрособи, котрі ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства. Водночас ними складається Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва.
У п. 8 р. І П(С)БО 25 сказано, що суб'єкти малого підприємництва-юрособи, які ведуть спрощений бухоблік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (а це і є юрособи-«єдинники») можуть, зокрема, обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності й переоцінки до справедливої вартості.
Тому проводити чи не проводити переоцінку зі зменшенням корисності — має бути закріплено в наказі про облікову політику підприємства. Адже П(С)БО 25 дає право вибору, а не говорить про обов’язок.
Вплив дооцінки на єдиний податок
ДФС у підкатегорії 108.01.02 ресурсу «ЗІР» зазначає, що дооцінки (уцінки) за результатами переоцінки необоротних активів (основних засобів) до справедливої вартості не враховуються при визначенні доходів юрособи - платника єдиного податку.
Отже, сама дооцінка чи уцінка ОЗ не впливає на визначення доходу для сплати ЄП.
Втім опосередкований вплив на ЄП може робити саме переоцінена вартість ОЗ при їх продажу. Роз’яснимо. Згідно з пп. 292.2 ПКУ, якщо ОЗ продаються після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, то дохід юрособи-«єдинника» визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких ОЗ, і їх залишковою балансовою (тобто переоціненою) вартістю на день продажу. Відповідно чим вище буде залишкова (переоцінена) вартість, тим меншу суму ЄП має сплатити підприємство. Тож юрособам — платникам ЄП ІІІ групи вигідно провести дооцінку об’єктів ОЗ перед їх продажем. У цьому випадку варто звернути увагу на особливості проведення переоцінки, аби податківці не засумнівалися в законності підвищення залишкової вартості ОЗ на суму дооцінки.
Облік первісної вартості й нарахування амортизації основних засобів платники єдиного податку ведуть за правилами, установленими П(С)БО 7. Згідно з п. 16 П(С)БО 7 та п. 34 Методрекомендацій №561 підприємство може переоцінювати об'єкт ОЗ, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.
Поріг суттєвості для проведення переоцінки або відображення зменшення корисності об’єктів ОЗ визначається у розмірі 1% чистого прибутку (збитку) підприємства або 10% відхилення залишкової вартості таких об’єктів від їх справедливої вартості.
Детально про алгоритм проведення переоцінки та які проведення слід робити при цьому ми розповідали тут та тут>>
Вплив дооцінки на ПДВ
Кілька слів. Операції, пов’язані з дооцінкою та переоцінкою об’єктів ОЗ, не є операціями з поставки товарів. Отже, ніяких податкових наслідків з ПДВ не виникає.
Втім й тут може бути вплив, якщо продаємо переоцінені ОЗ. Так, у п. 188.1 ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. Тобто, якщо було проведено переоцінку необоротного активу, то у разі його продажу база оподаткування визначатиметься з урахуванням проведеної переоцінки.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись