Субпідрядник забезпечує матеріалами: чи має їх номенклатура та ціна збігатися з кошторисом?

Запитання:

Новостворена будівельна фірма уклала договір про реконструкцію та благоустрій території з генпідрядником, за яким виступає субпідрядником. За договором субпідрядник забезпечує матеріалами. У кошторисі прописана сума витрат та сума договору з врахуванням доходу. Чи має сума доходу, зазначена в кошторисі, чітко відповідати фактичній сумі отриманого доходу? Чи повинні номенклатура та ціна матеріалів, які вказані в кошторисі, чітко відповідати найменуванню та ціні придбаних матеріалів для цього об'єкту, чи може бути приблизно? Як мають списуватися матеріали: за рахунок реалізації з націнкою субпідрядника чи інакше?

Відповідь:

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦКУ за договором будівельного підряду зобов'язання на себе приймають:

підрядник – збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації;

замовник – надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію (якщо цей обов'язок не покладається на підрядника), прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Якщо інше не встановлено договором, підрядник має право залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник (ч. 1 ст. 838 ЦКУ).

Генпідрядник несе відповідальність перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником – за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Положення ч. 1 ст. 877 ЦКУ зобов'язують підрядника здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Підрядник, який виявив під час будівництва не враховані проектною документацією роботи та необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника (ч. 3 ст. 877 ЦКУ).

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 ЦКУ).

У п. 3 Загальних умов № 668, кошторис визначено як:

• зведені витрати;
• зведені кошторисні розрахунки;
• об'єктні та локальні кошторисні розрахунки;
• об'єктні та локальні кошториси;
• кошториси на окремі види робіт;
• кошториси на проектні та пошукові роботи;
• інші розрахунки витрат на будівництво, складені за встановленою формою, на основі яких визначається кошторисна вартість будівництва і договірна ціна. 

Кошторисна вартість будівництва може визначатися у приблизному або твердому кошторисі. 

Кошторис вважається твердим, якщо договором підряду не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за згодою сторін. У разі перевищення твердого кошторису всі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 844 ЦКУ).

Приблизна (динамічна) договірна ціна – це договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду.

У разі виникнення необхідності проведення додаткових робіт та у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати вже виконаної частини роботи (ч. 3 ст. 844 ЦКУ).

Докладніше про види договірної ціни та її коригування див. у п. 21-27 Загальних умов.

У п. 3.18 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293, передбачено, що кошторис, який визначає вартість виконаних будівельних робіт за період, встановлений у договорі (щомісячно, за етап тощо). Він складається за примірною формою № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та примірною формою № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

Розмір прибутку

Відповідно до пп. 5.5.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 при визначенні кошторисної вартості будівельних робіт загальновиробничі витрати, кошти на покриття адміністративних витрат та прибуток будівельних організацій визначаються відповідно до положень, встановлених ДСТУ-Н Б Д.1.1-3, розрахунково.

На розмір прибутку впливає значна кількість факторів, у т.ч. зазначених в пп. 6.2.8 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013:

• вид будівництва;
• технічна та технологічна складність об’єкта будівництва, складність виконання будівельних робіт;
• тривалість будівництва;
• спосіб фінансування будівництва;
• кон'юнктура ринку трудових ресурсів та будівельних організацій, спроможних виконати роботи по об'єкту будівництва в даному регіоні тощо.

Отже, плановий та фактичний розмір прибутку можуть відрізнятися з урахуванням вищезазначених та інших чинників.

Номенклатура та ціна будівельних матеріалів

Відповідно до ст. 879 ЦКУ матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

У п. 56 Загальних умов встановлено, що сторона, яка відповідно до договору підряду забезпечує роботи матеріальними ресурсами, відповідає за їх якість і відповідність вимогам, установленим нормативними документами та проектною документацією. Договором підряду може передбачатися узгодження з іншою стороною питання щодо вибору продавців (постачальників) матеріальних ресурсів.

Отже, можливість будь-якого відступлення субпідрядником від кошторисних номенклатури та ціни матеріальних ресурсів повинна попередньо узгоджуватися з генпідрядником. 

Оскільки підрядник (субпідрядник), який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

Також підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб (ч. 2 ст. 839 ЦКУ).

Крім того, відповідальність підрядника встановлена ст. 883 ЦКУ, на підставі якої він несе відповідальність за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовнику та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Принципи списання матеріалів у будівництві

Згідно з п. 58 Загальних умов у договорі підряду можуть зазначатися документи, якими повинен керуватися підрядник чи субпідрядник під час визначення норм витрат матеріальних ресурсів, а також установлюватися порядок повернення залишку цих ресурсів та основних відходів.

У п. 3.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 матеріально-технічні ресурси визначено як сукупність матеріальних ресурсів (матеріалів, виробів і конструкцій) та технічних ресурсів (будівельних машин та механізмів), які необхідні для виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми, на підставі яких і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Ресурсні елементні кошторисні норми призначені для визначення кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних робіт, робіт з монтажу устаткування, ремонтно-будівельних, реставраційно-відновлювальних та пусконалагоджувальних робіт, для визначення прямих витрат у вартості будівництва.

Види кошторисних норм вказані в п. 4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013:

• державні стандарти України (державні кошторисні норми);
• стандарти організацій України (у т. ч. галузеві кошторисні норми);
• індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми.

До стандартів організацій України (в т. ч. до галузевих кошторисних норм) належать кошторисні норми, які розробляються на спеціальні види робіт за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Норми застосовуються в тій організації або галузі, для якої вони розроблені. Ці норми можуть застосовуватися іншими організаціями за умови, що технологія та організація робіт згідно з проектними рішеннями, витрати трудових та матеріально-технічних ресурсів не відрізняються від прийнятих у відповідних нормах, передбачених стандартами організації України.

Стандарти організації України (в т. ч. галузеві кошторисні норми) не повинні суперечити державним стандартам або дублювати їх.

Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проектній документації на стадіях проект (далі – П) та робочий проект (далі – РП), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. 

Ці норми затверджуються у складі проектної документації на стадіях П та РП з обов’язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для об’єкта будівництва за даною проектною документацією. Розроблення зазначених кошторисних норм здійснюється на підставі ДСТУ-Н Б Д.1.1-6.

Прямі витрати у вартості будівництва визначаються за ДСТУ-Н Б Д.1.1-2. Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, в т.ч. прибуток підрядника, визначаються розрахунково.

У розділі ІІІ Відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва (додаток Л обов'язковий, ф. № 5а) будівельні матеріали, вироби та конструкції вказуються в поточних цінах за одиницю у гривнях. При цьому поточна ціна за одиницю зазначається франко-приоб'єктний склад.

У формі договірної ціни (додаток С довідковий, ф. № 9) крім іншого, зазначається прибуток, розмір якого розраховується з урахуванням вартості матеріальних ресурсів. Аналогічні показники містить примірна форма Акту приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в (додаток Т довідковий).

Отже, додаткова націнка на вартість матеріальних ресурсів у будівництві галузевими нормативами та стандартами не передбачена.

При відпуску матеріальних ресурсів для виконання підрядних робіт у будівництві оцінка їх здійснюється за одним із методів, зазначених в п. 16 П(С)БО 9, крім ціни продажу.

Щодо застосування форми № М-29 «Звіт про витрату основних матеріалів у будівництві в співставленні з витратою, визначеною за виробничими нормами» та інструкції про порядок її складення зазначимо таке.

Наказ Центрального статистичного управління СРСР №613 включено до переліку нормативно-правових актів Союзу РСР, що не застосовуються на території України, постановою Кабміну від 23.11.2016 р. №1066.

Тому списання основних та допоміжних матеріалів, виробів і конструкцій у будівництві в кількості, визначеній за ресурсними елементними кошторисними нормами, оформлюється первинними документами довільної форми з подальшим зазначенням у певному розділі Акту приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в.

Нагадаємо, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій чи в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, наведені у ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

Точна відповідність даних фактичного обліку даним кошторису не вимагається.