Як обліковувати витрати на дообладнання, якщо залишкова вартість будівель дорівнює нулю?

Відповідно до п. 16 П(С)БО 7 підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості такого об’єкта на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на аналогічну дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Тобто нульової залишкової вартості будівель в обліку не повинно бути, їх потрібно дооцінити.

Вартість нерухомого майна

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, передбачених ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема:

• створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;
• переоцінки основних фондів для цілей бухобліку;
• оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою;
• визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
• у інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

У п. 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду від 24.05.2001 р. №127, зазначено, що ця Інструкція визначає порядок та методику проведення  технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою:

• визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних);
• обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів;
• установлення вартості об'єктів.

Технічна інвентаризація проводиться у таких випадках:

• перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, у т. ч. після проведення реконструкції та капітального ремонту;
• перед проведенням держреєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва;

• перед проведенням держреєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об'єднання або виділення частки завершений будівництвом об'єкт приймався в експлуатацію.

У інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника.

Зазначимо, що Інструкція №127 діє на всій території України для здійснення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності (п. 1.3 Інструкції №127).

При цьому інвентаризаційна справа формується та ведеться на кожен об'єкт нерухомого майна на весь час його існування і зберігається в органі держреєстрації прав за місцезнаходженням такого об'єкта (п. 1.5 Інструкції №127).

Будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо належать до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації (перелік яких визначено у розд. 2 Інструкції №127).

Виходячи з викладеного, вартість нерухомості, розташованої на території України, не може дорівнює нулю, оскільки час від часу підлягає визначенню її справедлива вартість.

Облік витрат на облаштування систем водозабезпечення та водовідведення

Витрати на будівництво (включаючи витрати на проект, роботи підрядної організації з облаштування систем водозабезпечення та водовідведення), що здійснюються як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства, відображаються на субрахунку 151 «Капітальне будівництво».

На цьому субрахунку також ведеться облік устаткування (насосу тощо), що підлягає монтажу в процесі будівництва.

Рух будівельних матеріалів (труб тощо), конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій підприємства-забудовники відображають на субрахунку 205 «Будівельні матеріали».

На цьому субрахунку не враховується обладнання, що не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар тощо. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.

Нагадаємо, що в положеннями ст. 840 ЦКУ передбачено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник також зобов'язаний надати замовнику звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

У разі виконання роботи з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Устаткування та будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу, а також виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 151 після підтвердження їх монтажу та використання (ДТ 151 з КТ 205).

Підрядник разом з актом виконаних робіт (актом приймання виконаних будівельних робіт, примірна форма №КБ-2в, якого наведено у додатку Т ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. №293) повинен надати замовнику також акт про витрату давальницьких матеріалів (ф. №М-23), форма якого затверджена наказом Мінстату від 21.06.1996 р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів».

Акт про витрату давальницьких матеріалів (ф. №М-23) застосовується для оформлення витрат матеріалів відкритого зберігання, що належать замовнику, але витрачаються будівельною або монтажною організацією, яка виконує роботи.

На суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта збільшується первісна вартість основних засобів (п. 14 П(С)БО 7).

Нагадаємо, що в абз. 12 п. 4 П(С)БО 7 первісна вартість визначена, як історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.