• Посилання скопійовано

При складанні квартальної звітності виявлено залишок за підзвітними коштами: як його списати?

Як списати залишок за підзвітними коштами, які виявлено при складанні квартальної звітності?

Відповідно до Інструкції №291 на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо на цьому субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо – у складі оборотних активів, кредитове сальдо – у складі зобов'язань балансу підприємства.

У ст. 121 КЗпП встановлено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.

Тому, якщо виявлено кредитове сальдо на субрахунку 372, то підприємство повинно виплатити працівнику, включаючи звільненого, належні йому кошти.

У разі, якщо сальдо на субрахунку 372 є дебетовим, то суму заборгованості необхідно стягнути з працівника.

Положеннями ч. 1 ст. 127 КЗпП передбачено, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, зокрема:

  • для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості;
  • на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування.

У цих випадках власник або уповноважений ним орган має право видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості.

Крім того, суми надміру витрачених коштів, отриманих працівником на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк підлягають оподаткуванню ПДФО в порядку, встановленому п.  170.9 ПКУ.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства залишок за підзвітнимм коштами підлягає поверненню працівнику або стягненню з нього, а не списанню.

Також нагадаємо, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

***

Також читайте:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»