Тристоронній договір з нерезидентами: чи можливо та які податкові наслідки?

Валютний контроль

Згідно з п. 9 Постанови №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.

Незначна сума - сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону №361 (наразі це 400 тисяч гривень).

Тобто, в зазначеному випадку сума операцій є меншою за 400 тис. грн, а тому такі операції не потрапляють під валютний нагляд. Проте зауважуємо, що сума операції вже досить близька до цієї межі, тому потрібно бути дуже уважними щодо цього моменту, адже валютний курс може змінюватися.

На всяк випадок розглянемо і варіант, коли сума операції буде більшим за незначний. Як роз'яснювали податківці у випадку заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента і у такому випадку вимоги Закону №2473 не будуть порушені. Разом з цим, не заборонено здійснювати і взаємозалік з нерезидентом за умови дотримання таких умов:

• вимоги контрагентів повинні бути зустрічними, тобто кожен із контрагентів повинен мати заборгованість щодо іншого (кожна із сторін одночасно є як боржником, так і кредитором);
• вимоги повинні бути однорідними, тобто такими, у яких предмет виконання є однаковим.
• настав строк виконання зобов’язань за однією і за іншою угодою.

Банку необхідно подати тристоронній акт або договір, з якого випливатиме, що борг нерезидента за поставлений резидентом товар переводиться на іншого нерезидента (кредитора), а наступним пунктом, що кредитор та резидент здійснюють взаємозалік заборгованостей один одного (кредитор по переведеній на нього заборгованості, а резидент по минулій заборгованості перед кредитором).

Отже, хоча фактичного переказу не відбудеться, однак банк отримає підтвердження, що заборгованість перед резидентом була погашена за рахунок закриття заборгованості по постачанню нерезидентом-кредитором.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(с)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Якщо підприємство фінрезультат коригує, то при постачанні товару нерезиденту слід звернути увагу на різницю передбачену пп. 140.5.5 прим. 1 ПКУ за яким фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь:

• нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку від 27 грудня 2017 р. №1045;
• нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку від 4 липня 2017 р. №480.

Вимоги пп. 140.5.5 прим. 1 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

Норми пп. 140.5.5 прим. 1 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Крім того, нагадаємо, що при придбанні товарів/послуг у нерезидентів діють аналогічні правила коригування фінрезультату (пп. 140.5.4 ПКУ).

ПДВ

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників цього податку з вивезення товарів за межі митної території України (пп. «г» п. 185.1 ПКУ). Своєю чергою, факт вивезення підтверджує митна декларація. Відповідно, датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена згідно з вимогами митного законодавства (пп. «б» п. 187.1 ПКУ).

Експорт товарів підлягає оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою (пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ).

Отже, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата здійснення відповідного запису на митній декларації посадовою особою митного органу, засвідченого печаткою або ЕЦП. Попри те, що сума ПДВ дорівнює «0», на цю дату експортер складає податкову накладну і реєструє її в ЄРПН.

Податок на прибуток нерезидента

Зверніть увагу, що взаємозалік з нерезидентом прирівнюється до виплати доходу йому, а отже, якщо такий дохід підлягає податком на доходи нерезидентів («податок на репатріацію»), то сплатити його резидент має на дату підписання такого тристороннього акту або договору. Детальніше про це податок ми писали тут.