Повернення оплати за імпортний товар до його розмитнення: за яким курсом прибуткувати?

Запитання: ТОВ – платник єдиного податку за ставкою 3% з ПДВ сплатило постачальнику-нерезиденту (Польща) за товар 100% передплати. Однак в процесі відправлення платежу в їхньому банку змінився Свіфт та платіж повернувся через майже три тижні від дати платежу. За час, поки банки розбиралися, товар надійшов до  України та був розмитнений. За яким курсом прибуткувати товар, якщо дата CMR – 13.11 (за умовами контракту – EXW дата переходу права власності на товар на складі постачальника), а дата першої спроби сплати 01.11? Чи включається до доходу для нарахування єдиного податку сума повернення коштів на валютний рахунок? Які документи необхідно надати або отримати від банку, щоб цього не сталося?

Відповідь:

Відповідно до пп. 296.1.3 ПКУ платники єдиного податку ІІІ групи (юрособи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ.

У абз. 3 пп. 44.2 ПКУ зазначено, що юрособи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 пп. 291.4 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Щодо повернення оплати

Відповідно до пп. 2 пп. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку – юридичної особи є  будь-який дохід, отриманий ним протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ.

До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп. 5 пп. 292.11 ПКУ).

Отже, за документами, які надавались банку для перерахування валютних коштів за кордон, заявками на придбання та сплату валюти, а також виписками банків та додатками до них має простежуватиметься перерахування однієї і тієї ж суми, за тим же договором, тому ж постачальнику.

За більш детальною інформацією необхідно звернутися до обслуговуючого відділення банку, оскільки всі нормативні акти щодо переказу коштів за кордон розробляються та затверджуються Нацбанком.

Щодо курсу оприбуткування товару

Для платників єдиного податку ІІІ групи (юросіб) дохід визначається на підставі даних обліку (спрощеного бухобліку) (п. 292.13, пп. 296.1.3 ПКУ), який здійснюється згідно з НП(С)БО та/або іншими нормативно-правовими актами Мінфіну з питань бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу (п. 6 П(С)БО 21).

Однак в ситуації, що розглядається, кошти поверталися та були остаточно сплачені лише після розмитнення товару. Тому для первісного визнання активів (запасів) є всі підстави застосовувати валютний курс на дату переходу права власності на товар на складі постачальника за умовами контракту – EXW. При цьому курс валюти, зазначений в митній декларації, застосовується лише для визначення митної вартості товару, з якої справляється мито, збори та податки, включаючи ПДВ.

Виходячи з того, що доходом платника єдиного податку – юрособи є  будь-який дохід, отриманий ним протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), то собівартість реалізованого товару на його розмір не вплине.