Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
А в бухобліку отримана фінансова допомога не є доходом, оскільки в момент отримання фіндопомоги одночасно збільшуються активи (кошти на рахунку) та збільшуються зобов’язання (заборгованість перед надавачем ПФД щодо її повернення). Бухгалтерськими записами операція з отримання ПФД відображається так: Дт 311 Кт 685. Дохідні рахунки не задіяні, а тому на фінрезультат ця операція не впливає.
Дохід (як у випадку отримання ПФД від іншого підприємства, так і у випадку отримання її від засновниках) у підприємства - отримувача виникне лише тоді, коли сума отриманої ПФД стане такою, що не підлягає поверненню. Зокрема, згідно з п. 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (Дт 685 Кт 717).
Зокрема, ПФД не підлягає погашенню у випадках, коли спливає строк позовної давності або якщо кредитор (надавач ПФД) простить цю заборгованість отримувачу до спливу строку позовної давності.
Прощення заборгованості слід оформити окремим документом – додатковою угодою до договору тощо. Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).
Початок перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 ЦКУ. Зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Таким чином, в першу чергу необхідно визначити строк повернення ПФД, що встановлено договором і саме від цієї дати починати відлік строку позовної давності. В даному випадку це дата 28.02.2020 р.
Випадки зупинення та переривання строку позовної давності визначені у ст. 263 та ст. 264 ЦКУ.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). Це може бути підписання акта звірки між сторонами договору, повернення частини суми ПФД тощо.
Про те, на який строк можна укласти договір, ми писали тут.
Таким чином, ПФД не включається до складу доходу підприємства, платника податку на прибуток, аж до того моменту, поки кредитор цю заборгованість йому не пробачить, або ж не спливе строк позовної давності за такою заборгованістю (у загальному випадку - це 3 роки з моменту настання строку повернення, а у випадку переривання чи зупинення троку позовної давності цей строк може бути й більшим).
Крім цього, можна розглянути варіант збільшення статутного або додаткового капіталу за рахунок цієї ПФД – див. тут. Про додатковий капітал ми писали тут. В цьому разі дохід не виникає.
Також читайте тут.
Для підприємств – платників єдиного податку існують інші правила – див. тут та тут.
Як відобразити ПФД в бухобліку та звітності читайте тут.
Якщо сума ПФД не повертається фізособі-надавачу, її не потрібно відображати у формі №1ДФ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити