За п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Але, за п. 201.4 ПКУ платники ПДВ в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, можуть складати зведені ПН. Такі ПН складають не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання. Характер постачання визначається традиційно за договором із покупцем. Безперервність послуг означає їх надання протягом усього місяця. А ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. При цьому в ст. 201 ПКУ не встановлено обов’язку фіксувати, за яким методом постачальником будуть складатися податкові накладні. Для цього не потрібно повідомляти покупця або домовлятися із ним. Право складати зведені податкові накладні надається постачальникам безумовно, головне, щоб постачання, здійснені ним протягом місяця покупцю, відповідали характеру, встановленому п. 201.4 ПКУ.
Тож, якщо постачальник мав право скласти зведену ПН на кінець звітного місяця (постачання товарів або послуг має безперервний або ритмічний характер), у такому разі помилки у даті складання ПН немає.
Якщо ж ПН мала бути складена на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, а складена іншою датою (наприкінці місяця), то це є помилкою.
Але з 01.01.2016 року ПН, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту (п. 201.10 ПКУ). Оскільки дати помилкової ПН та ПН, яка мала б бути складена за першою подією, відноситься до одного періоду, то вважаємо, що за такою ПН покупцю можна визначати податковий кредит.
Тобто, помилка у даті податкової накладної в зазначеному випадку не матиме негативних наслідків для покупця. Але ось для продавця це проблема, оскільки ним порушені правила ведення податкового обліку. А це тягне за собою штрафні санкції, зокрема, адміністративний штраф. Тому краще цю помилку виправити. Деталі виправлення помилки у даті ПН шляхом складання РК і правильної ПН розглянуто у консультації: Особливості визнання податкового кредиту з ПДВ за накладною з помилкою у даті складання.
Зверніть увагу: якщо виправлення помилки відбудеться у наступному звітному періоді, покупцю, який скористався податковим кредитом за неправильною податковою накладною, доведеться сторнувати цей податковий кредит (шляхом подання уточнюючого розрахунку) і скористатися таким податковим кредитом він зможе вже на підставі нової податкової накладної, у звітному періоді її реєстрації.
Крім того, при реєстрації ПН із правильною датою у наступному місяці, будуть порушені строки її реєстрація у ЄРПН (15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань). Тому такого постачальника буде притягнуто до відповідальності відповідно до п. 120-1.1, 120-1.2 ПКУ.
Отже, виправлення помилки хоч і є більш правильним, але теж тягне за собою штрафні санкції, причому, можливо, для обох сторін.
А якщо не виправити цю помилку, на що чекати постачальнику?
Помилку можуть встановити податківці при проведенні документальної перевірки. У такому випадку до постачальника буде застосовано штраф відповідно до п. 120-1.1, 120-1.2 ПКУ, а його посадових осіб, відповідальних за реєстрацію ПН, буде притягнуто до адмінвідповідальності на підставі ст. 163-1 КУпАП.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити