Особливості взяття основних засобів на баланс

Бухгалтерський облік

Облік ОЗ на підприємстві ведеться відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби», а також Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. №561 (далі – Методрекомендації).

На наш погляд, єдиним варіантом оприбуткування ОЗ на баланс підприємства буде саме внесення таких ОЗ до статутного капіталу.

Оформлення такого внеску буде здійснено актом прийому – передачі, який повинен бути складеним з урахуванням обов’язкових реквізитів відповідно до ч.2 ст. 9 Закону №996* та п. 2.4 Положення №88**.

Таким чином, об'єкт  ОЗ  визнається активом, якщо існує імовірність  того,  що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Отже, первісною вартістю ОЗ, що внесені до статутного капіталу підприємства, відповідно до абз. 2 п. 10 П(С)БО 7, є їх справедлива вартість, погоджена засновниками (учасниками), з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7.

Згідно з абз. 2 п. 13 Методрекомендацій, погоджена засновниками (учасниками) вартість ОЗ відображається за дебетом рахунку обліку заборгованості засновників (учасників) підприємства за внесками до статутного капіталу в кореспонденції з рахунком обліку статутного капіталу. Одержання об'єктів ОЗ відображається за дебетом рахунку обліку ОЗ і погашенням (зменшенням) заборгованості засновників. Крім того, витрати на доставку, установку, монтаж та інші витрати на забезпечення введення в експлуатацію таких ОЗ включаються до їх первісної вартості з відображенням в обліку капітальних інвестицій.

Для цілей бухобліку ОЗ класифікуються за відповідними групами та, згідно з п. 26 П(С)БО 7, амортизація  основних  засобів (крім  інших  необоротних матеріальних  активів)  нараховується   із   застосуванням   обраного методу. Нарахування амортизації відбувається на протязі строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством/установою  (у  розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта  активом  (при зарахуванні на баланс). Зауважимо, що нарахування  амортизації  може  здійснюватися  з  урахуванням мінімально  допустимих  строків  корисного використання  ОЗ,  встановлених  податковим  законодавством  (крім  випадку застосування  виробничого  методу).

Метод нарахування амортизації визначається наказом про облікову політику з ціллю складання фінансової звітності та може переглядатися у випадку зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання.

Загальні бухгалтерські проводки щодо отримання ОЗ як внесок в статутний фонд розглянуто в таблиці (суми умовні).

*коригування фінрезультату до оподаткування проводиться відповідно до пп.134.1.1 ПКУ.

Податок на прибуток

Оподаткування податком на прибуток здійснюється відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, так  об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ. А саме, ст. 138 ПКУ передбачені різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.

Але, якщо платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Такий платник податку має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Причому, таке рішення платник податку може прийняти лише 1 раз протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу (не більше 20 млн грн). Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з податку на прибуток, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років та в подальшому коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Слід також пам’ятати, що в податковому обліку ОЗ можуть визначатися як невиробничі, тобто ті, які не використовуються в господарській діяльності. Хоча такі визначення в бухгалтерському обліку відсутні. Але це буде актуально тільки для підприємств, які застосовують при визначенні оподаткованого прибутку/збитку податкові різниці згідно розділу ІІІ ПКУ.

ПДВ                                                      

Якщо внесок в статутний фонд у вигляді передачі ОЗ проводе власник – не платник ПДВ, то ніяких наслідків щодо ПДВ не виникає. Якщо ж власником є юридична особа – платник ПДВ, то відповідно до п. 198.1 ПКУ, на підставі наданої податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН у встановленому порядку, платник податку має право на податковий кредит з ПДВ. Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, відповідно до п.198.2 ПКУ, буде дата акту приймання – передачі ОЗ, так як списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг не буде відбуватися. Але слід пам’ятати, що у випадку, якщо ОЗ будуть використовуватися не в господарській діяльності, то на підставі п. 198.5 ПКУ, необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) місяця зведену податкову накладну та зареєструвати в ЄРПН у встановленому порядку. Таки дії необхідно зробити за умови, якщо при внесенні у статутний капітал таких ОЗ був відображений податковий кредит з ПДВ.

__________________________________

* Закон України від 16.07.1999 р. №996- ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

** Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. №88.