• Посилання скопійовано

Оприбуткування імпортних безкоштовних зразків

Підприємство здійснює імпорт безкоштовних зразків. При оформлені митної декларації нараховується та сплачується ПДВ та мито. Чи включається сума сплаченого ПДВ до вартості оприбуткування таких зразків? Чи має право підприємство на податковий кредит, якщо такі зразки використовуються для демонстрації покупцям?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

В залежності від того, як такі зразки обліковуються, будемо користуватись або П(С)БО 9  або П(С)БО 7.

Відповідно до п. 9 П(С)БО 9 до первісної вартості придбаних запасів відносяться:

  • суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються  підприємству;
  • транспортно-заготівельні.

Оскільки такі зразки отримуються безкоштовно, то первісною вартістю запасів, визнається їх справедлива вартість з урахуванням вищезазначених витрат. Справедлива вартість - сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату.

Згідно з  п. 8 П(С)БО 7 до первісної вартості об’єкта ОЗ відносять:

  • суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
  • реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку  з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
  • суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
  •  витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
  • витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
  • інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Відповідно до п. 10 П(С)БО 7 первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО  7.

Вартість безоплатно отриманих активів в момент їх отримання призводить до виникнення у їх отримувача доходу у розмірі справедливої вартості таких активів (п. 5 П(С)БО 15).

При цьому, згідно з пп. "ґ" п. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, що нараховані або сплачені у разі здійснення операції з ввезення товарів або необоротних активів на митну територію України.

Отже, суми ПДВ, що підприємство включає до податкового кредиту, відповідно не включаються до первісної вартості придбаних запасів.

Нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на використані зразки для демонстрації не потрібно, адже згідно з пп. 14.1.36 ПКУ, господарською діяльністю є діяльність, пов'язана, зокрема, з реалізацією товарів, спрямована на отримання доходу. У випадку зі зразками товарів, що використовуються для демонстрації, йдеться про зв'язок з реалізацією товарів, те, що шляхом ознайомлення покупців з товаром через його зразки відбувається продаж такого товару, а отже, й отримання доходу.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Якщо безкоштовно оприбутковуються запаси, то в такому випадку податкові різниці не виникають. 

Якщо отримані зразки обліковуються підприємством як основні засоби, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ. 

Нагадаємо, що різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ, не визначаються підприємствами, які мають річний дохід менше 20 млн грн та прийняли рішення про незастовування коригувань відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Коригування прибутку за добровільні внески громаді у 2026: рядок 3.1.9 чи 3.1.10 РІ
    Платник податку на прибутку, що коригує фінансовий результат на податкові різниці, уклав договір про соціальне партнерство з територіальною громадою. Добровільні внески нараховуються останнім днем звітного місяця, перераховуються не пізніше 20-го числа наступного. На яку дату виникає збільшуюча податкова різниця — дату нарахування чи дату перерахування? В якому рядку додатка РІ відображається різниця: 3.1.9 чи 3.1.10?
    Сьогодні 12:0420
  • Дивіденди ТОВ у 2026 році: авансовий внесок, база розподілу та податкові ризики (аудіоверсія)
    ТОВ А (платник податку на прибуток, річний звітний період, мале підприємство) за І квартал 2026 року має фін результат до оподаткування 9 100 тис. грн. Власник (ТОВ Б-резидент) прийняв рішення виплатити дивіденди 9 000 тис. грн, нарахувавши та сплативши авансовий внесок з податку на прибуток 1 620 тис. грн. Чи потрібно було нараховувати податок на прибуток за І квартал та зменшувати фінрезультат на суму податку? Чи вважатиметься сума дивідендів 9 000 тис. грн перевищеною над базою розподілу, якщо база становить 7 462 тис. грн (9 100 - 1 638)? Які податкові ризики існують у цій ситуації?
    Сьогодні 07:563464
  • Виплата дивідендів нерезиденту у 2026 році: алгоритм виправлення помилкового коду КБК та виду сплати
    ТОВ у травні 2026 року виплатило дивіденди нерезиденту за І квартал 2026 року та перерахувало податок на доходи нерезидента із джерела в України. Кошти помилково зараховано на рахунок з КБК 11021000 та кодом виду сплати «101» (податок на прибуток підприємств) замість КБК 11020500 та коду «125» (авансові внески на суму дивідендів). Як виправити помилку та перерахувати кошти на правильний рахунок?
    Сьогодні 07:0723
  • Виплата швидких дивідендів нерезиденту у 2026 році: застосування ставки 10% при довідці за 2025 р.
    ТОВ виплачує швидкі дивіденди нерезиденту за І квартал 2026 року зі зниженою ставкою 10% на підставі міжнародного договору. Нерезидент надав довідку про податкове резидентство за 2025 рік (довідку за 2026 рік буде отримано лише в 2027 році). Які норми ПКУ дозволяють застосувати знижену ставку за наявності довідки за попередній рік?
    05.05.202622
  • Нестандартне приєднання до електромереж у 2026 році: капіталізація витрат та податкові різниці з податку на прибуток
    У 2026 році юридична особа уклала публічний договір нестандартного приєднання до електромереж «під ключ», за яким після введення в експлуатацію мереж зовнішнього електрозабезпечення право власності на них переходить до оператора системи розподілу, а замовник отримує лише послугу з приєднання, витрати на яку капіталізує в обліку. Чи потрібно такому платнику податку на прибуток застосовувати податкові різниці за цією операцією з огляду на те, що мережі не є його основним засобом?
    30.04.202631