• Посилання скопійовано

Переведення на консервацію ОЗ, що не використовуються, — тільки за рішенням власника

Умови ведення госпдіяльності підприємства на сьогоднішній день не потребують використання всіх ОЗ, які введено в експлуатацію. Наше підприємство вирішило законсервувати тимчасово об’єкти ОЗ, що не використовуються. Які документи ми повинні оформити у зв’язку з цим?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Насамперед має бути створена спеціальна комісія з питань консервації, яка вирішує питання проведення консервації ОЗ (п. 10 Положення №1183). Пункт 6 Положення №1183 вимагає, щоб перед проведенням консервації складався її проект, який може ґрунтуватися на рекомендаціях комісії з питань консервації, створеної згідно з п. 10 Положення. Цей проект затверджується власником підприємства. Зверніть увагу, що тут і далі всі рішення, пов’язані з консервацією і розконсервацією ОЗ, приймає власник, а не керівник підприємства.

На підставі проекту власником підприємства приймається рішення про консервацію ОЗ, яке і є підставою для проведення консервації (п. 8 Положення №1183). У п. 13 Положення №1183 визначено, що проект консервації повинен складатися з:

— пояснювальної записки;

— технологічної документації проведення консервації;

— переліку робіт, матеріальних і трудових ресурсів, кошторису витрат на консервацію і розконсервацію ОЗ. Форму цього переліку встановлено додатком 2 до Положення №1183.


У пунктах 14 і 15 докладніше описано вимоги до змісту пояснювальної записки і технологічної документації проведення консервації. Про те, хто повинен складати і підписувати всі ці документи, в Положенні №1183 не уточнюється. Зазначено тільки, що вони можуть складатися з урахуванням рекомендацій комісії з питань консервації і мають затверджуватися власником підприємства. Тому, на думку автора, скласти і підписати вищезазначені документи можуть будь-які посадові особи підприємства, які є достатньо компетентними у відповідних питаннях: працівники інженерної служби, начальники виробничих дільниць, врешті-решт, сам керівник підприємства. Зазначимо, що бухгалтерська служба, як правило, є некомпетентною в питаннях консервації та розконсервації ОЗ, тому буде помилкою покладати обов’язок складання згаданих документів на головного бухгалтера. Бухгалтерська та економічна служби підприємства можуть хіба що брати участь у складанні переліку робіт за формою додатка 2 до Положення №1183.

Якщо всі документи буде складено ретельно і добросовісно, то підприємство отримає готовий план проведення консервації та розконсервації, на його підставі воно зможе оцінити плановані витрати на консервацію ОЗ, а вже на підставі такої оцінки — оцінити й доцільність проведення консервації. Чим ліпше буде продумано і складено план, тим більшою є вірогідність того, що його буде виконано без істотних відхилень. Але найголовніше — це те, що наявність якісної документації зведе до мінімуму можливі питання контролюючих органів щодо консервації. Підприємство зможе довести доцільність проведення консервації, а отже, її зв’язок з господарською діяльністю, а також обґрунтувати свої фактичні витрати на консервацію, утримання і розконсервацію ОЗ, якщо вони істотно не відрізнятимуться від запланованих. Якщо ж фактичні витрати значно відрізнятимуться від планових, для цього має бути якесь раціональне обґрунтування.

Оскільки для більшості підприємств приватного сектора економіки Положення №1183 має характер рекомендацій, то ці підприємства можуть і не складати всі зазначені вище документи. Як мінімум, достатньо буде рішення підприємства, оформленого належним чином: наказом керівника, рішенням загальних зборів, рішенням зборів акціонерів або засновників — залежно від правил, установлених у статуті підприємства для прийняття рішень такого роду. Проте в разі такого спрощеного підходу зростають ризики розбіжностей з контролюючими органами під час перевірок.

У загальних рисах процедура консервації ОЗ може проводитися за таким алгоритмом:

1) рішення про необхідність консервації ОЗ приймається уповноваженим органом підприємства;

2) видається наказ про створення комісії з питань проведення консервації на чолі з керівником підприємства;

3) комісія вивчає питання консервації ОЗ і вносить відповідні пропозиції, які можуть оформлятися протоколом;

4) власник підприємства приймає рішення про консервацію ОЗ, яке може виражатися в затвердженні протоколу, складеного комісією;

5) безпосередньо сам процес консервації кожного окремого об’єкта ОЗ оформляється актом.

Аналогічним чином відбувається і зворотний процес розконсервації ОЗ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Коригування прибутку за добровільні внески громаді у 2026: рядок 3.1.9 чи 3.1.10 РІ
    Платник податку на прибутку, що коригує фінансовий результат на податкові різниці, уклав договір про соціальне партнерство з територіальною громадою. Добровільні внески нараховуються останнім днем звітного місяця, перераховуються не пізніше 20-го числа наступного. На яку дату виникає збільшуюча податкова різниця — дату нарахування чи дату перерахування? В якому рядку додатка РІ відображається різниця: 3.1.9 чи 3.1.10?
    06.05.202620
  • Дивіденди ТОВ у 2026 році: авансовий внесок, база розподілу та податкові ризики (аудіоверсія)
    ТОВ А (платник податку на прибуток, річний звітний період, мале підприємство) за І квартал 2026 року має фін результат до оподаткування 9 100 тис. грн. Власник (ТОВ Б-резидент) прийняв рішення виплатити дивіденди 9 000 тис. грн, нарахувавши та сплативши авансовий внесок з податку на прибуток 1 620 тис. грн. Чи потрібно було нараховувати податок на прибуток за І квартал та зменшувати фінрезультат на суму податку? Чи вважатиметься сума дивідендів 9 000 тис. грн перевищеною над базою розподілу, якщо база становить 7 462 тис. грн (9 100 - 1 638)? Які податкові ризики існують у цій ситуації?
    06.05.20266274
  • Виплата дивідендів нерезиденту у 2026 році: алгоритм виправлення помилкового коду КБК та виду сплати
    ТОВ у травні 2026 року виплатило дивіденди нерезиденту за І квартал 2026 року та перерахувало податок на доходи нерезидента із джерела в України. Кошти помилково зараховано на рахунок з КБК 11021000 та кодом виду сплати «101» (податок на прибуток підприємств) замість КБК 11020500 та коду «125» (авансові внески на суму дивідендів). Як виправити помилку та перерахувати кошти на правильний рахунок?
    06.05.202626
  • Виплата швидких дивідендів нерезиденту у 2026 році: застосування ставки 10% при довідці за 2025 р.
    ТОВ виплачує швидкі дивіденди нерезиденту за І квартал 2026 року зі зниженою ставкою 10% на підставі міжнародного договору. Нерезидент надав довідку про податкове резидентство за 2025 рік (довідку за 2026 рік буде отримано лише в 2027 році). Які норми ПКУ дозволяють застосувати знижену ставку за наявності довідки за попередній рік?
    05.05.202623
  • Нестандартне приєднання до електромереж у 2026 році: капіталізація витрат та податкові різниці з податку на прибуток
    У 2026 році юридична особа уклала публічний договір нестандартного приєднання до електромереж «під ключ», за яким після введення в експлуатацію мереж зовнішнього електрозабезпечення право власності на них переходить до оператора системи розподілу, а замовник отримує лише послугу з приєднання, витрати на яку капіталізує в обліку. Чи потрібно такому платнику податку на прибуток застосовувати податкові різниці за цією операцією з огляду на те, що мережі не є його основним засобом?
    30.04.202633