Переведення на консервацію ОЗ, що не використовуються, — тільки за рішенням власника

Насамперед має бути створена спеціальна комісія з питань консервації, яка вирішує питання проведення консервації ОЗ (п. 10 Положення №1183). Пункт 6 Положення №1183 вимагає, щоб перед проведенням консервації складався її проект, який може ґрунтуватися на рекомендаціях комісії з питань консервації, створеної згідно з п. 10 Положення. Цей проект затверджується власником підприємства. Зверніть увагу, що тут і далі всі рішення, пов’язані з консервацією і розконсервацією ОЗ, приймає власник, а не керівник підприємства.

На підставі проекту власником підприємства приймається рішення про консервацію ОЗ, яке і є підставою для проведення консервації (п. 8 Положення №1183). У п. 13 Положення №1183 визначено, що проект консервації повинен складатися з:

— пояснювальної записки;

— технологічної документації проведення консервації;

— переліку робіт, матеріальних і трудових ресурсів, кошторису витрат на консервацію і розконсервацію ОЗ. Форму цього переліку встановлено додатком 2 до Положення №1183.

У пунктах 14 і 15 докладніше описано вимоги до змісту пояснювальної записки і технологічної документації проведення консервації. Про те, хто повинен складати і підписувати всі ці документи, в Положенні №1183 не уточнюється. Зазначено тільки, що вони можуть складатися з урахуванням рекомендацій комісії з питань консервації і мають затверджуватися власником підприємства. Тому, на думку автора, скласти і підписати вищезазначені документи можуть будь-які посадові особи підприємства, які є достатньо компетентними у відповідних питаннях: працівники інженерної служби, начальники виробничих дільниць, врешті-решт, сам керівник підприємства. Зазначимо, що бухгалтерська служба, як правило, є некомпетентною в питаннях консервації та розконсервації ОЗ, тому буде помилкою покладати обов’язок складання згаданих документів на головного бухгалтера. Бухгалтерська та економічна служби підприємства можуть хіба що брати участь у складанні переліку робіт за формою додатка 2 до Положення №1183.

Якщо всі документи буде складено ретельно і добросовісно, то підприємство отримає готовий план проведення консервації та розконсервації, на його підставі воно зможе оцінити плановані витрати на консервацію ОЗ, а вже на підставі такої оцінки — оцінити й доцільність проведення консервації. Чим ліпше буде продумано і складено план, тим більшою є вірогідність того, що його буде виконано без істотних відхилень. Але найголовніше — це те, що наявність якісної документації зведе до мінімуму можливі питання контролюючих органів щодо консервації. Підприємство зможе довести доцільність проведення консервації, а отже, її зв’язок з господарською діяльністю, а також обґрунтувати свої фактичні витрати на консервацію, утримання і розконсервацію ОЗ, якщо вони істотно не відрізнятимуться від запланованих. Якщо ж фактичні витрати значно відрізнятимуться від планових, для цього має бути якесь раціональне обґрунтування.

Оскільки для більшості підприємств приватного сектора економіки Положення №1183 має характер рекомендацій, то ці підприємства можуть і не складати всі зазначені вище документи. Як мінімум, достатньо буде рішення підприємства, оформленого належним чином: наказом керівника, рішенням загальних зборів, рішенням зборів акціонерів або засновників — залежно від правил, установлених у статуті підприємства для прийняття рішень такого роду. Проте в разі такого спрощеного підходу зростають ризики розбіжностей з контролюючими органами під час перевірок.

У загальних рисах процедура консервації ОЗ може проводитися за таким алгоритмом:

1) рішення про необхідність консервації ОЗ приймається уповноваженим органом підприємства;

2) видається наказ про створення комісії з питань проведення консервації на чолі з керівником підприємства;

3) комісія вивчає питання консервації ОЗ і вносить відповідні пропозиції, які можуть оформлятися протоколом;

4) власник підприємства приймає рішення про консервацію ОЗ, яке може виражатися в затвердженні протоколу, складеного комісією;

5) безпосередньо сам процес консервації кожного окремого об’єкта ОЗ оформляється актом.

Аналогічним чином відбувається і зворотний процес розконсервації ОЗ.