Фінансова допомога від нерезидента: чи підлягає оподаткуванню?

Законодавством не заборонено резидентам отримувати позики, у т.ч. поворотну фіндопомогу в іноземній валюті, від нерезидентів. У цивільному законодавстві України поворотна фіндопомога за своєю суттю належить до позики. Юридичні моменти оформлення операції поворотної фіндопомоги врегульовано у ст. 1046 — 1053 ЦКУ. Якщо позикодавець є нерезидентом, не виключено, що доведеться врахувати й вимоги законодавства країни нерезидента.

Поворотна фіндопомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Для того, щоб запобігти сплаті процентів за замовчуванням (ч. 1 ст. 1048 ЦКУ) і для того, щоб у податковому законодавстві така операція визнавалася поворотною фіндопомогою, у договорі про її надання слід чітко визначити, що позика надається безпроцентно.

Відповідно до Указу №734, договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за взятими у них позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації у НБУ. Реєструють такі договори протягом 7 робочих днів з дати надходження необхідних для реєстрації документів. Порядок отримання резидентами поворотної фіндопомоги в іноземній валюті від нерезидентів та реєстрації договорів установлено Положенням №270.  Зокрема, повідомлення про реєстрацію договору в НБУ позичальнику надсилає уповноважений банк (банк, що його обслуговує) – п. 17 глави 2 розділу І Положення №270. 

Рекомендуємо уважно ознайомитися з цим Положенням, щоб врахувати всі практичні нюанси, які виникають у сторін договору. Зокрема, резиденти-позичальники повинні передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації (п. 1.16 глави 1 р. І Положення №270).

Залучають кошти від нерезидента за договором позики через уповноважений банк, який надав згоду на обслуговування операцій за договором. Саме через цей банк у межах одного договору і обслуговуються операції за договором позики. Якщо надходження суми позики та погашення заборогованості перед нерезидентом здійснюватиметься на рахунок (з рахунка) резидента-позичальника, відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен у встановленому Нацбанком порядку одержати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України (п. 1.2 глави 1 р. І Положення №270). Отримати запозичення від нерезидента резидент може лише у безготівковій формі.

У разі одержання резидентом іноземної валюти (суми кредиту чи позики) від нерезидента без реєстрації договору до резидента застосовуються фінансові санкції - штрафи відповідно до законодавства України з подальшою обов'язковою реєстрацією зазначеного договору в Нацбанку (пункт 1.7 глави 1 розділу I Положення №270). Штраф встановлено ст. 2 Указу №734  в розмірі 1% одержаної суми за договором, що не пройшов реєстрацію, та перераховується у гривню за офіційним обмінним курсом НБУ на день одержання позики, з подальшою обов'язковою реєстрацією такого договору.

Порядок реєстрації договору позики викладено у главі 2 розділу І Положення №270.

Згідно з п. 1.23 глави 1 розділу І Положення №270 реєстрація договору дійсна на весь час користування кредитом за цим договором, якщо протягом 180 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня після дня реєстрації договору, резидент-позичальник одержав кредит або його частку.

Строк розрахунків, встановлений Законом №185 та Постановою №410 — 120 к. д. — на операції запозичення не поширюється (запозичення не є товаром, роботами, послугами). Тож позичальнику для уникнення санкцій, які можуть бути передбачені у договорі позики (наприклад, у вигляді неустойки), слід дотримувати лише умов та строку повернення коштів, установлених договором.

Продаж валюти

Постанова НБУ №410 передбачає обов'язковий продаж частини валютних надходжень (у розмірі 50%) в іноземній валюті. Поширюється такий обов'язок не лише на валютну виручку резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами, а й на всі надходження в іноземній валюті з-за кордону на користь юросіб. Оскільки у Постанові №410 немає винятків щодо отриманих запозичень у вигляді позики, можна зробити висновок, що отримані резидентом від нерезидента-засновника суми поворотної фіндопомоги також мають конвертуватися у національну валюту. Обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку підлягають надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та російських рублях у розмірі 50%.

Бухгалтерський облік поворотної фіндопомоги

У підприємства отримана валютна сума поворотної фіндопомоги, якщо строк її повернення менше року, обліковується за кредитом субрахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» з дебетом субрахунка 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті». Якщо ж строк повернення коштів більше року, то таку заборгованість слід відобразити за кредитом субрахунка 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

Якщо повернення суми передбачається частинами за певним графіком (щомісяця, щокварталу тощо), частина довгострокової заборгованості, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, переводиться до поточної заборгованості та відображається вже на субрахунку 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті» (Д-т 506 К-т 612). На кожну дату балансу ця сума  переглядається, і таким чином ведеться облік протягом усього строку договору.

Правила обліку операцій в іноземній валюті визначає П(С)БО 21. Стаття балансу про зобов'язання, які будуть сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів, є монетарною статтею. Відповідно, позичальник повинен розрахувати курсові різниці на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу), тобто на дату погашення заборгованості та на дату балансу (п. 8 П(С)БО 21). Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про фіндіяльність відображаються у складі інших доходів (витрат) на субрахунках 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» або 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць». Фіндіяльність — це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталів підприємства (п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Поворотна фіндопомога підпадає під це визначення. 

Також нагадаємо, що на кожну дату балансу монетарні статті (до монетарних статей належить не лише заборгованість у валюті, а й статті балансу про кошти, якщо на валютному рахунку на дату балансу будуть кошти) в іноземній валюті відображають із використанням валютного курсу (офіційний курс, установлений Нацбанком) на дату балансу.

Коригування фінрезультату для цілей оподаткування податком на прибуток на суми отриманої та погашеної фіндопомоги у ПКУ не передбачене.