З погляду ДПСУ, курсові різниці за договором комісії не відображаються у податковому обліку

Згідно з п. 8 П(С)БО 21-¹курсова різниця за монетарними статтями визначається на дату здійснення господарської операції, а також на дату балансу. А курсова різниця, згідно з п. 4 П(С)БО 21, — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. У цьому випадку курсова різниця — це різниця між вартістю валюти за офіційним курсом гривні до такої валюти на дату перерахунку і балансовою вартістю валюти (тобто вартістю цієї самої валюти, але за курсом або на дату виникнення монетарної статті, або на дату попереднього перерахунку, залежно від того, яка подія відбулася пізніше). Такі курсові різниці від перерахунку монетарних статей, пов’язаних з операційною діяльністю підприємства, відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

^1- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.

Кошти на валютному рахунку є активами підприємства і монетарною статтею. Але чи буде монетарною статтею сума коштів на забезпечення витрат за договором комісії, отримана від комітента?

Правильніше було б враховувати ці кошти на забалансовому рахунку, тоді валюта не є активом комісіонера, відповідно це не буде монетарною статтею, з виникненням курсових різниць.

Але на сьогодні у бухгалтерському обліку склалася практика, за якою такі кошти відображаються у складі активів з одночасним визнанням заборгованості перед комітентом у сумі отриманих коштів. А якщо так, то у бухгалтерському обліку курсові різниці виникають і за отриманими від комітента коштами в іноземній валюті.

А пп. 153.1.3 ПКУ вимагає визначати курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості і самої іноземної валюти згідно з П(С)БО. Якщо виконувати цю норму, то у податковому обліку курсові різниці за отриманими від комітента коштами в іноземній валюті мали б відображатися точно так само, як і в бухгалтерському обліку підприємства.

Але у ЄБПЗ у себе на сайті ДПСУ зайняла протилежну позицію. Логіка податківців така: оскільки підпунктами 153.4.1 і 153.4.2 ПКУ встановлено, що не включаються до доходів/витрат і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені/надані на підставі договору комісії, то і сама іноземна валюта, отримана комісіонером для виконання договору комісії, не враховується для визначення об’єкта оподаткування. Отже, курсові різниці за такою валютою не відображаються у податковому обліку комісіонера, а тільки у комітента. Такої самої позиції дотримуються і територіальні ДПС, але, на жаль, тільки на своїх сайтах і в усних консультаціях.