Помилка у рахунку на сплату податку — скасування штрафів ДПІ неможливе

Запитання: Підприємство під час оформлення платіжки від 09.03.2016 р. на сплату податку на прибуток за 2015 р. помилково вказало інший рахунок. Коли це помітили, за письмовим зверненням юрособи до ДПІ кошти перезарахували на правильний рахунок (11.03.2016 р). ДПІ стверджує, що в цьому випадку, вона має право застосувати штраф 10% від суми податкового боргу (1 день прострочення). Чи можна скасувати штраф?

Відповідь: Щодо помилки в номері рахунку при заповненні реквізитів платіжного доручення на сплату узгоджених сум ПЗ, то у своїй більшості суди та фахівці схиляються до наступної позиції.

З боку фахівців є чітка аргументація вчинення дій платником податку зі сплати податків, зборів. Так, більшість з них вважає, що своєчасна сплата податків є конституційним обов'язком платника податку, який деталізовано в законах про оподаткування. Але жоден із них не встановлює обов'язку платника податків здійснювати платежі на конкретний рахунок. Зарахування коштів на той чи інший рахунок державного бюджету є заходом в межах державного бюджету з метою врегулювання питань формування та використання бюджетних коштів.

Суди також у переважній більшості приймають таке аргументування та вказують на те, що невірне зазначення платником податку (позивачем) номеру рахунку для «авансових внесків з податку на прибуток підприємств і організацій» фактично не призвело до ненадходження відповідної суми податкового платежу до державного бюджету у визначений законом строк*.

Щодо можливості нарахування штрафу, то якщо брати наведену вище позицію, то й нараховувати штраф тут фактично немає за що. Адже суди вважають, що сплата платником податків штрафу законодавцем пов'язується не з самим фактом помилки у податковій декларації, а з фактом заниження суми податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до бюджету у зв'язку з такою помилкою**.  

Але податківці доволі часто відносять перерахування не на той рахунок узгодженого податкового зобов’язання до факту несплати податку. До таких платників податківці застосовують штраф відповідно до п. 126.1 ПКУ. Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп. 129.1.1 ПКУ).

Втім, якщо штраф такі нарахують і платник податків отримує відповідне податкове повідомлення-рішення, то формально це підпадає під норму щодо скасування такого штрафу за п. 35 підрозділ 10 розділу XX ПКУ.

Втім, практично реалізувати це буде складно. Нещодавно було затверджено Порядок скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення (Наказ Мінфіну від 10.02.2016 р. №40, який 18.03.2016 р. набрав чинності).

І в цьому Порядку, як і в п. 35  підрозділ 10 розділу XX перехідних положень ПКУ, йдеться про сплату податкового зобов’язання у строки, визначені п. 57.3 ПКУ. Підтвердження сплати податку є платіжне доручення. Це одна з обов’язкових умов, які є підставою для прийняття керівником органу ДФС рішення про скасування штрафу.

Тому, на нашу думку, до описаної ситуації, де відбулось перезарахування коштів узгоджених ПЗ з податку на прибуток з помилкового рахунку на вірний за зверненням платника податків, приписи п.  35  підрозділу 10 розділу XX перехідних положень ПКУ не можуть бути застосовані.

* Ухвала ВАСУ від 25.01.2016 р К/800/53766/14.

** Ухвала Київського апеляційного адмінсуду від 21.07.2015 р №810/1940/15.