Відповідно до ч. 8 ст. 63 ГКУ, підприємство визнається дочірнім, у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених ст. 126 ГКУ випадках. Підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства є дочірнім підприємством.
Дочірнє підприємство, є самостійною юрособою, із самостійним балансом, майном та рахунками у банку.
Відповідно до п. 1.5 Порядку №1588 (наказ Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588), дія порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи та постійні представництва нерезидентів. Отже, незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку та збору, дочірнє підприємство підлягає взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах за своїм місцемзнаходженням.
Як наслідок таке підприємство може обрати загальну систему оподаткування і за нормами пп. 291.5.5 ПКУ не може обрати спрощену систему оподаткування. Адже у статутному капіталі такого підприємства сукупність часток, що належать юрособам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.
На загальній системі оподаткування дочірнє підприємство є самостійним платником податку на прибуток за ставкою 18%, ПДВ за ставкою 20% (у разі обо'язкової реєстрації або добровільної).
У разі наявності інших об'єктів оподаткування (залежно від виду діяльності) є платником інших податків та зборів.
У випадку використання праці найманих осіб, виникає обов'язок нарахування ЄСВ, та виконувати функції податкового агента, утримувати ПДФО та військовий збір.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись