Збитки на підприємстві: чи формувати відстрочений податковий актив?

Метологічні засади та алгоритми ведення бухгалтерського обліку податку на прибуток визначені П(С)БО 17. Це положення  має  застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності, які згідно з чинним законодавством є платниками податку на прибуток (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності). 

В основі П(С)БО 17 лежить порівняння між показниками бухобліку та податкової бази. Враховуючи зміну алгоритму обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток з 01.01.2015 та орієнтація податкових коригувань на чітко визначений перелік податкових різниць  відстрочені податкові активи та зобов’язання  можуть бути сформовані тільки на ті податкові різниці, що визначені законодавчо: статті 138, 139, 140, 141, 123-1, 39.5.5 та пункти 17, 18, 19, 21 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ. Жодні інші фактори та операції обліку, не визначені на законодавчому рівні, не можуть формувати податкових різниць. При цьому враховувати слід тільки тимчасові різниці. Тобто, різниці, за рахунок яких сума податку на прибуток, обрахована виходячи з фінрезультату до оподаткування за даними бухгалтерського обліку, відрізняється від суми податку на прибуток, визначену в декларації з податку на прибуток, але у майбутніх звітних періодах дія цих різниць нівелюється. 

Прикладом такої тимчасової різниць можуть бути витрати на створення резервів (забезпечень) витрат майбутніх періодів. Згідно із ст. 139 ПКУ, за винятком резерву на оплату відпусток і резерву сумнівних боргів, діє загальне правило: витрати на створення таких резервів (забезпечень) збільшують об’єкт оподаткування податком на прибуток, а суми використання таких резервів – зменшують об’єкт оподаткування. Тому у звітному періоді створення таких резервів виникає тимчасова різниця, яка зникає у періоді використання цих резервів.   

Для того, щоб зрозуміти необхідність формування відстроченого податкового активу (ВПА), потрібно розуміти природу виникнення збитку за підсумками 2015 року. Для формування ВПА ключовим є аналіз не оборотів, а залишків по рахункам між бухгалтерським та податковим обліком в частині, зокрема,  амортизації (порівнюється балансова вартість ОЗ), резерву сумнівних боргів, ціннопаперових збитків та інших факторів, які можуть спричиняти формування податкових різниць.

Вести облік відстрочених податкових активів та зобов’язань за підсумками 2015 року вести потрібно, але тільки в рамках тих податкових різниць, які є актуальними для обліку з 2015 року. Збиток в бухобліку не є фактором формування податкової різниці. 

Тим більше, що судячи із запитання, підприємство прийняло рішення про непроведення коригування фінрезультату до оподаткування на податкові різниці (збиток за даними бухоблік переноситься до декларації з податку на прибуток) – для таких підприємств питання податкових різниць, і, як наслідок, нарахування відстрочених податків та активів не є актуальним.