Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Бухгалтерський облік курсових різниць ведеться згідно П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», що затверджений наказом МФУ від 10.08.2000 №193 (далі – П(С)БУ 21). Податковий облік курсових різниць до 01.01.2015 р. здійснювався за нормами п. 153.1 ПКУ в редакції, що діяла до 01.01.2015 р.
Згідно пп. 153.1.3 ПКУ визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснювалося відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а саме – П(С)БУ 21. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховувалося у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) враховувалося у складі витрат платника податку.
Законом України від 28.12.2014р. №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі – Закон №71) повністю змінено визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (нова редакція ст. 134 ПКУ). Відповідно, з 01.01.2015 р. діють нові правила визначення суми податку на прибуток. Тепер об’єкт оподаткування - це прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування «бухгалтерського» прибутку, який підлягає оподаткуванню, на всі різниці, які виникають у підприємства відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. «Бухгалтерський» прибуток – це фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), який визначений у фінансовій звітності платника податку на прибуток відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності в залежності від того, які стандарти застосовує такий платник податку. Коригування може бути як в бік збільшення, так і в бік зменшення (пп. 134.1.1 ПКУ).
Коригування «бухгалтерського» прибутку на суми курсових різниць розділом ІІІ ПКУ не передбачено, тобто вони приймають участь у формуванні об’єкта оподаткування податком на прибуток так само, як і у формуванні «бухгалтерського» прибутку. Отже, курсові різниці будуть враховані у «податковому» прибутку так само, як і в «бухгалтерському».
Також з 01.01.2015 р. платники податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків, зокрема, акцизу та ПДВ), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, мають право визначати об’єкт оподаткування (далі – прибуток) без коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. При цьому прибуток можна зменшувати на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (з урахуванням п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).
Рішення про відмову від здійснення коригувань фінрезультату платник податку на прибуток приймає самостійно, один раз протягом періоду, в якому сума доходу за кожен звітний рік не перевищує 20 млн грн. Про таке рішення платник податку зазначає у податковій звітності з податку на прибуток, що подається за перший рік в такому періоді. Тобто, прийнявши рішення про відмову від здійснення коригувань фінрезультату до оподаткування, платник податку зазначає про це в декларації за перший звітний рік, в якому він це рішення реалізує, і надалі він не коригує фінрезультат до оподаткування протягом всіх років, у яких сума доходу не перевищує 20 млн грн. (але таке рішення, як бачимо, не можна прийняти заднім числом або шляхом уточнення до декларації, наданих за попередні роки). Як тільки сума річного доходу перевищує 20 млн грн, вказане рішення втрачає свою силу і платник податку на прибуток зобов’язаний коригувати фінрезультат до оподаткування, починаючи з року, в якому сталося таке перевищення.
Підпункт 134.1.1 ПКУ також нічого не говорить про те, чи може платник податку на прибуток самостійно відмінити своє рішення про визначення об’єкта оподаткування без коригувань фінрезультату до оподаткування, якщо сума його річного доходу не перевищила 20 млн. грн. На нашу думку, такі дії можливі, тому що це прямо не заборонено нормами ПКУ.
За загальним порядком, без сплати авансових внесків, можуть сплачувати податок на прибуток такі платники (п. 57.1 ПКУ):
-новостворені, тобто зареєстровані протягом звітного (податкового) року.
-виробники сільськогосподарської продукції, визначеної у ст. 209 ПКУ, зокрема, п. 209.7 ПКУ.
-неприбуткові установи (організації), які сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації.
-платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 20 млн грн. Вони сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації, не сплачують авансові внески та можуть сплачувати податок на прибуток з суми «бухгалтерського» прибутку, а не «податкового» (тобто з суми «бухгалтерського» прибутку без податкових коригувань).
Отже, якщо ваше підприємство належить до однієї з вказаних категорій (зокрема, його річний дохід за 2014 р. менше 20 млн грн), йому не потрібно сплачувати авансові внески з податку на прибуток.
Всі інші платники податку на прибуток, що не вказані вище, сплачують авансові внески з податку на прибуток за правилами, встановленими п. 57.1 ПКУ. Це будуть звичайні платники, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 20 млн грн та які в цьому ж податковому році отримали прибуток за даними податкового обліку та сплачували з нього податок, тобто в них є сума прибутку для розрахунку авансових внесків.
