Перехідними положеннями Податкового кодексу України (далі — ПКУ) питання, щодо відображення витрат за перехідними залишками товарів жодним чином не врегульоване, тому спробуємо розібрати його.
З моменту набрання чинності розділом ІІІ ПКУ, тобто з 01.04.2011 р. у Єдиній базі податкових знань ДПА була висловлена досить фіскальна думка, щодо заборони відображати витрати у вигляді собівартості товарів, за якими був відображений дохід до 01.04.2011 р. (отриманий аванс), а саме «оскільки вартість товарів, оплачена у вигляді авансів (передоплати) до 01.04.2011, не визнається як дохід від реалізації товарів, то і витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням таких товарів, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку».
І навпаки, ДПА не була проти того, щоб відображати витрати у вигляді собівартості товарів, які були реалізовані і оплачені після 01.04.2011 р. З цією метою вони рекомендували: «на дату набрання чинності Податкового кодексу України провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у запасах, визначити їх собівартість згідно з нормами Податкового кодексу України та врахувати її в частині матеріальної складової у складі витрат звітного періоду, в якому буде визнано доходи від реалізації таких товарів».
На сьогоднішній день в Єдиній базі податкових знань обидві консультації мають статус «недіючих». Це наштовхує на думку, що ДПА все ж таки визнала свою помилку і не буде заперечувати проти відображення витрат у вигляді собівартості, за перехідними залишками товарів, незалежно від того, коли було відображено дохід від їх реалізації (до 01.04.2011 р. чи після 01.04.2011 р.).
На нашу думку, підприємство має право на витрати у вигляді собівартості за перехідними товарами в обидвох варіантах виходячи з наступного:
Варіант 1. Пунктом 138.4 ст. 138 ПКУ передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.Таким чином, при реалізації товарів (і їх оплаті) після 01.04.2011 р. підприємство однозначно має право на витрати у вигляді собівартості товарів, оскільки за такою операцією виникає дохід після 01.04.2011 р.
Варіант 2. Незважаючи на те, що при зазначеній операції з реалізації товарів після 01.04.2011 р. дохід не виникає (був відображений до 01.04.2011 р. у вигляді отриманого авансу), вважаємо, що підприємство має право на витрати у вигляді собівартості. В протилежному випадку — об'єктом оподаткування податком на прибуток буде дохід від такої операції, а не прибуток. А пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування є саме прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Таким чином, відсутність механізму формування прибутку за перехідними операціями (а саме невизначеність дати визнання витрат у вигляді собівартості реалізованих товарів, за якими був відображений дохід до 01.04.11 р.) не означає, що змінився об'єкт оподаткування.
Галина Шулак
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити