До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема:
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку(див. пп. 177.4.2 ПКУ);
- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (див. пп. 177.4.3 ПКУ) у розмірах і порядку, встановлених Законом про ЄСВ.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму витрат на оплату праці та сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
При цьому, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат можливо вести в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (див. пп. 177.10 ПКУ).
Наказом Мінфіну від 13.05.2021 №261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Відповідно до пп. 1 розділу І Порядку №261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Фізична особа – підприємець:
- у графі 7 «Витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах/за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру» Типової форми Типової форми відображається сума витрат на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах, або за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру. Такі витрати відображаються у графі 7 Типової форми за фактичною датою виплати (перерахування), за умови документального підтвердження;
- у графі 8 «Витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» Типової форми відображає суми єдиного внеску за фактом їх сплати, за умови документального підтвердження.
Тобто в Типовій формі витрати на оплату праці та ЄСВ на зарплату відображаються в графі 7 та 8 відповідно.
В Декларації про майновий стан витрати узагальнюються у додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та/або ВЗ з доходів, отриманих самозайнятою особою» трохи за іншою структурою:
- графа 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» включає суму нарахованої заробітної плати без вирахувань;
- графа 7 «Інші витрати, зокрема витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності та суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності»
І тепер постає питання, як відобразити витрати на ЄСВ -роботодавця та ЄСВ, що сплатив ФОП за себе. Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Мінфіну від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Мінфіну від 17.05.2022 №143) визначає тільки загальний перелік витрат та те, що вони мають бути документально підтвердженими.
На думку консультанта ми орієнтуємося на назви граф. Тому найбільш логічним є включити ЄСВ, що нараховується на зарплату працівників, саме до графи 6, ЄСВ, що сплачує ФОП за себе, до графи 7 Декларації про майновий стан та доходи. Так, податківці щодо цього питання не висловились. Однак, навіть якщо ФОП зазначить дані в графі 7, за умови що витрати є документально підтвердженими це не спричинить наслідків щодо невизнання витрат. Тож помилки у діях платника немає.
Висновки:
Правомірність включення витрат: Фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування має повне право включати до складу своїх витрат як суми нарахованої заробітної плати найманим працівникам, так і суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), нарахованого на цю заробітну плату;
Логіка заповнення графи 6 Додатка Ф2: Виходячи з назви графи 6 Додатка Ф2 ("Витрати на оплату праці та нарахування на заробітку плату"), включення до неї як нарахованої заробітної плати, так і сум ЄСВ, нарахованих на цю зарплату (ЄСВ роботодавця), є логічним та обґрунтованим. Роз'яснення ДПС підтверджують включення саме нарахованої зарплати до цієї графи. Хоча окремих детальних роз'яснень щодо ЄСВ роботодавця саме у цій графі може не бути, назва графи це передбачає;
Пріоритет документального підтвердження: Найважливішою умовою для визнання витрат є їх належне документальне підтвердження та ведення обліку доходів і витрат відповідно до Типової форми, затвердженої Наказом Мінфіну №261. Навіть якщо ФОП відобразить ЄСВ, нарахований на зарплату працівників, в іншій графі витрат Додатка Ф2 (наприклад, у графі 7 "Інші витрати..."), за умови, що ці витрати документально підтверджені та суми розраховані правильно, це не повинно призвести до невизнання таких витрат під час документальної перевірки.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс
Передплатити