Податківці у підкатегорії 113.03 ЗІР надали інформацію, що 06 травня 2023 року набув чинності Закон №3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».
Згідно з Законом №3050 перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Постанова КМУ від 06.12.2022 року №1364 визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови №1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України, якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.
У преамбулі наказу Мінрозвитку від 28.02.2025 №376, який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови №1364, п. 8 Положення №460:
- затверджено Перелік територій;
- втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.
У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений Наказом №376 застосовується при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПКУ.
Абзацами сьомим та восьмим пп. 38 - 1.2 ПКУ встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
МПЗ для таких земельних ділянок не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
При визначенні МПЗ слід враховувати, що відповідно до пп. 14.1.114 - 2 ПКУ МПЗ – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Відповідно до пп. 69.15 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, передбачено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
- за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї)), визначені пп. 69.15 підрозд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню, зокрема, платою за землю.
Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим пп. 38 - 1.2 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року. Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.