Курсові різниці на заборгованість від резидента Білорусії в декларації з прибутку

Чи потрібно нараховувати курсові різниці?

Дивимося Постанову Правління НБУ від 24.02.2022 р. №18.

Відповідно до пп. 21 Постанови №18, протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти НБУ діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Тобто, Постанова №18 стосується роботи банківської системі саме в період воєнного стану. Якщо воєнний стан скасують, очевидно, і Постанова № 18 перестане діяти.

Відповідно до пп. 2, пп. 3 пп. 17 Постанови №18 уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

• учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь; 
• для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Тож на період воєнного стану підприємство не може погасити заборгованість перед фізособою громадянином Білорусії. Але ж і підстав для списання заборгованості немає. Вона продовжує перебувати на балансі, чекаючи свого часу - погашення, чи, може бути, списання, якщо приймуть відповідний нормативний документ.

Це також означає, що якщо на таку заборгованість в бухгалтерському обліку нараховувалася курсова різниця, вона і далі продовжує нараховуватися.

На які рахунки списується нарахована курсова різниця?

Заборгованість в іноземній валюті за кредитом і відсотками перед нерезидентом з точки зору НП(С)БО 21 є монетарною заборгованістю, адже буде погашатися коштами в іноземній валюті (євро). А тому згідно з НП(С)БО 21 на таку заборгованість нараховуються курсові різниці. 

Згідно з пп. 8 НП(С)БО 21 курсові різниці відображають у складі доходів або витрат - операційних або інших. Вид доходів, витрат (операційні чи фінансові) залежить від цільового характеру використання кредиту (див. лист Мінфіну від 24.03.2004 р. №31-04200-20-25/4757).

Тобто, якщо кредит отримано для операційної діяльності, курсові різниці в обліку визнають іншими операційними доходами (субрахунок 714) або витратами (субрахунок 945). Якщо кредит отримано для інвестиційної діяльності (приміром, для придбання ОЗ), курсові різниці будуть неопераційними і відображатимуться у складі інших доходів (субрахунок 744) або витрат (субрахунок 974).

У підсумку як операційні, так і неопераційні доходи, витрати, збільшують (Дт 714, 744 Кт 79) чи зменшують (Дт 79 Кт 945, 974) фінрезультат до оподаткування.

А чи можуть курсові різниці збільшувати чи зменшувати додатковий капітал?

Відповідно до пп. 9 НП(С)БО 21, курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.

Господарська одиниця за межами України - дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які  перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України (пп. 4 НП(С)БО 21).

В розглядуваній ситуації кредитором виступає фізособа, яка не є господарською одиницею. Тому правила п. 9 НП(С)БО 21 не поширюються на курсові різниці за зобов’язаннями перед такою особою. Це питання ми розглядали тут.

Чи можна на таку курсову різницю зменшити фінрезультат для розрахунку податку на прибуток?

Читаємо в ІПК ДПСУ від 14.09.2021 р. №3443/ІПК/99-00-04-03-03-06: "...відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. 

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми курсових різниць, що виникають за операціями в іноземній валюті (експорт/імпорт товарів, робіт, послуг). Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування".

Тобто, якщо протягом року внаслідок перерахунку зобов’язання отримана "витратна" курсова різниця, яка в бухгалтерському обліку зменшила фінрезультат до оподаткування, такий результат приймається для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Причому податкові різниці для курсових різниць ПКУ не передбачені.

Прямо відповідаючи на поставлене питання: на таку курсову різницю можна зменшити фінрезультат для розрахунку податку на прибуток.