Податкова різниця при безоплатній передачі ОЗ

Відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг):

• особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), 
• платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та 
• платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, 
• крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9.

Таким чином, якщо отримувач (держпідприємство) є платником податку на прибуток, за загальним правилом вартість безоплатно наданих ОЗ не збільшує фінрезультат до оподаткування згідно з пп. 140.5.10 ПКУ. 

Але є два виключення з цього загального правила.

По-перше, різниця застосовуватиметься, якщо держпідприємство є платником, який оподатковується за ставкою 0% згідно з п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ. Але норма п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ діяла до 31.12.2021 р. Тому держпідприємство, яке безоплатно отримує ОЗ в 2022 році, не є таким платником.

По-друге, різниця застосовуватиметься, якщо держпідприємство є пов’язаною особою.

Поняття пов’язаних осіб наведено в пп. 14.1.159 ПКУ. 

Рекомендуємо ознайомитися з цим підпунктом і з’ясувати, чи є підприємство, яке надає допомогу, і держпідприємство, яке отримує допомогу, пов’язаними особами.

Імовірність того, що ці особи пов’язані, невелика. Отже, якщо ці підприємства не пов’язані, і держпідприємство є платником податку на прибуток, різниця за пп. 140.5.10 ПКУ не застосовується.

Якщо таки з’ясується, що ці особи пов’язані, і при тому виконуються умови, наведені в пп. 140.5.10 ПКУ, різниця застосовуватиметься. Різниця також застосовуватиметься, якщо держпідприємство буде не платником податку на прибуток, а перебуватиме на спрощеній системі оподаткування.

Якщо різниця застосовуватиметься, то за якою вартістю потрібно збільшувати фінрезультат до оподаткування згідно з цим підпунктом?

В пп. 140.5.10 ПКУ сказано – на суму безоплатно наданих товарів.

Що це за сума, не уточняється.

Якщо товари, включаючи ОЗ, передаються безоплатно, то вартість їх передачі – 0 грн. Отже, можна стверджувати, що фінрезультат до оподаткування збільшується на суму 0 грн, як суму безоплатно переданого.

Але суму безоплатно наданого можна розуміти, як балансову вартість товарів, ОЗ. Адже балансова вартість зменшує фінрезультат до оподаткування. В такому разі різниця застосовується на суму балансової вартості.

Для уникнення непорозумінь з податковою, в акті приймання-передачі може бути доречним зазначати саме балансову вартість.

Якщо ж в акті вказали ринкову вартість, податкова може розцінювати це як суму передачі ОЗ. Така думка також має свою логіку. В такому разі фінрезультат до оподаткування збільшують на суму, зазначену в акті – ринкову вартість.

З наведених нами міркувань випливає, що чинне законодавство не визначає, що мається на увазі під сумою передачі. І ця сума може бути різною, залежно від обраної точки зору. Найдоречнішою, найлогічнішою, на наш погляд, є балансова вартість, тобто, сума, за якою безоплатно передане обліковується на балансі. Проте таку суму потрібно зазначати в акті приймання-передачі. Якщо ж зазначити в акті ринкову вартість, скоріш за все, доведеться коригувати на ринкову вартість.