Послуги психолога для працівникі: чи оподатковувати?

Розглядувані послуги психолога можуть бути двох видів:

1. індивідуальні послуги для працівників, надані за рахунок коштів підприємства;

2. елемент заходів з охорони праці, які пов’язані з господарською діяльністю компанії і направлені на запобігання випадкам виробничого травматизму на підприємстві, підвищення наявного рівня охорони праці.

На наш погляд, компанія може обрати один з цих двох варіантів, і оподатковувати залежно від обраного порядку.

Якщо обрано перший варіант, його можна розцінити як безоплатне надання послуги працівникам за рахунок підприємства. З точки зору оподаткування ПДФО і ВЗ це додаткове благо, з відповідним оподаткуванням. Але якщо надання послуг неперсоніфіковано, утримати ПДФО і ВЗ немає підстав, адже немає можливості встановити, хто з працівників яку кількість послуг отримав.

З точки зору ПДВ така операція відноситься до безоплатного надання послуг. Отже, вона оподатковується ПДВ в загальному порядку. База оподаткування визначається на рівні договірної вартості, але не нижче ціни придбання. Причому незалежно від того, у платника чи неплатника ПДВ придбана подібна послуга.

Але давайте глянемо відповідь податкової на подібне питання в підкатегорії 101.04, ЗІР: «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі товарів/послуг (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів), придбаних у неплатників податку без ПДВ?».

Податкова спершу відповідає так, як ми зазначили вище. Але далі пише, що у разі, якщо вартість безоплатно переданих товарів/послуг (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів) включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то така безоплатна передача товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не потребує. Такі безоплатно передані товари/послуг визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено.

Тобто, компанія може видати наказ по підприємству, в якому зазначити, що вартість психологічних послуг пов’язана з господарською діяльністю (наданням послуг інформатизації) і включається до собівартості таких послуг. На підставі такого наказу вартість послуг психолога в бухобліку включається до собівартості наданих послуг інформатизації. А, отже, відшкодовується покупцями послуг в ціні послуг. Але в розглядуваній ситуації надаються послуги, які не оподатковуються ПДВ. Таким чином, і на послуги психолога в ціні послуг інформатизації ПДВ не нараховується. 

Очевидно, що психолог не є платником ПДВ, а тому не нараховує ПДВ на свої послуги. Таким чином, у компанії не виникатиме обов’язку нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ згідно з пп. 198.5 ПКУ.

Щодо податку на прибуток. Якщо компанія застосовує коригування фінрезультату на податкові різниці, то в розглядуваній ситуації в будь-якому разі не застосовується податкова різниця за пп. 140.5.10 ПКУ, оскільки послуги надані фізособам, які є платниками ПДФО. Причому вартість послуг психолога зменшує фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Інших податкових різниць тут немає.

Якщо обрано другий варіант, то послуги психолога набувають ознак витрат, пов’язаних з господарською діяльністю компанії. 

Обравши цей варіант, його потрібно належним чином узаконити в компанії. На наш погляд, це можна зробити таким чином.

Власник або уповноважений ним орган розробляє за участю професійних спілок і реалізує комплексні заходи з охорони праці (до яких включається і надання психологічної допомоги працівникам) відповідно до Закону про охорону праці (див. ст. 13, ст. 20). План заходів входить до колективного договору (ст. 161 КЗпП).

У розділі колективного договору «Охорона праці та здоров’я працівників» важливо закріпити обов'язок адміністрації виконувати комплексні заходи, які затверджуються наказом щорічно.

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем (ст. 19 Закону про охорону праці).

Таким чином, якщо компанія передбачить надання психологічної допомоги працівникам у відповідному плані, який входить до колективного договору, то обов’язком компанії буде фінансувати такі заходи. А відтак будуть відсутні підстави вважати послуги психолога додатковим благом працівників, чи вважати, що це постачання послуг, яке підлягає оподаткуванню ПДВ. З точки зору податку на прибуток це також витрати компанії.

Щодо виплат психологу, то якщо договір укладено з фізособою, яка не є ФОП, такі виплати оподатковуються ПДФО, ВЗ і ЄСВ в загальному порядку. Утримує ПДФО, ВЗ, нараховує ЄСВ компанія, як податковий агент.

Якщо психолог надає послуги як ФОП чи як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, то обов’язок зі сплати податків покладається на психолога.