ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Купівля-продаж цінних паперів українського емітента між двома нерезидентами

Юрсоба - нерезидент (Кіпр), що не має представництва в Україні, продає цінні папери українського емітента юрособі - нерезиденту (Швейцарія), що також не має представництва в Україні. Угода оформлюється на території України та відповідно до законодавства України. Чи виникає у продавця зобов`язання щодо сплати податку на прибуток? Хто виступає податковим агентом у такій ситуації?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Запитання:

Юрособа - нерезидент (Кіпр), що не має представництва в Україні, продає цінні папери українського емітента (не знаходяться в обігу на фондовій біржі та вартість таких акцій не утворюється на 50 і більше відсотків за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні) юрособі - нерезиденту (Швейцарія), що також не має представництва в Україні. 

Угода оформлюється на території України та відповідно до законодавства України. В оформленні угоди зі сторони покупця приймає участь торговець цінними паперами, який не бере участі у розрахунках між сторонами. 

1. Чи виникає у продавця (юридичної особи - нерезидена (Кіпр) зобов'язання щодо сплати податку на прибуток та в якому розмірі?

2. Хто виступає податковим агентом у такій ситуації? 

3. Чи має значення здійснення розрахунків між сторонами на території України чи за її межами? 

 

Вiдповiдь:

Відповідно до пп. 14.1.54 ПКУ, дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий зокрема нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів (пп. «в»).

З цього визначення робимо висновок, що дохід, отриманий резидентом Кіпру, є доходом з джерелом походження з України, осільки емітент цінних паперів – резидент України.

 

Але в даному випадку дохід від продажу таких ЦП виплачує нерезиденту знову ж таки нерезидент України. Що буде з оподаткуванням такої виплати?

Дивимося пп. 141.4 ПКУ: доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ, а саме пп. 141.4 ПКУ.

Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження інвестиційних активів, перерахованих у пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ. Цінні папери юридичних осіб – резидентів згадані в абз.2 пп. "е" пп. 141.4.1 ПКУ.

 

З доходом нерезидента визначилися. Але хто повинен утримувати та сплачувати податок?

Перелік податкових агентів дивимося у пп. 141.4.2 ПКУ:

• резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування;

• або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, 

які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Як бачимо, податковим агентом може бути резидент України або нерезидент, який має тут постійне представництво. Резидент Швейцарії, який виплачує дохід в даному випадку, не належить до цих груп. Отже, податкового агента для даного випадку «немає».

Відносини між двома нерезидентами щодо інвестиційних активів регламентовані для випадку, якщо один нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абз. 3-6 пп. "е" пп. 141.4.1 ПКУ, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні. В цьому випадку податковим агентом є нерезидент, який придбаває інвестактив, визначений абз. 3-6 пп. "е" пп. 141.4.1 ПКУ. В даному випадку предметом угоди є інші інвестактиви, які не визначені в цих абзацах.

Тож покупець цінних паперів в даному випадку не є податковим агентом і не повинен сплачувати податок на доходи нерезидентів.

Тепер щодо продавця. Нерезидент-продавець цінних паперів українського емітента отримує дохід з джерелом походження з України. Чи є у нього обов’язок самому зареєструватись як платник податків в Україні і самому сплатити податок з таких доходів? Дивимося п. 64.5 ПКУ: нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абз. 3-6 пп. "е" пп. 141.4.1 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах. Як бачимо з цієї норми, для продавця теж не виникає обов’язку реєструватись в податкових органах.

Отже, на нашу думку, угода між нерезидентами щодо купівлі-продажу цінних паперів українського емітента не спричиняє податкових наслідків для сторін в частині українських податків. Податок на доходи нерезидентів буде сплачувати резидент України – емітент ЦП, у тому разі, коли він буде виплачувати дохід власнику таких цінних паперів.

Місце здійснення розрахунків не має значення для цілей оподаткування.

Згідно з п. 13 Правил користування сервісом «Консультації» надана відповідь у будь-якому разі не є нормативним документом, а є позицією редакції і автора консультації, та має рекомендаційний характер. Тому для отримання думки контролюючих органів з цього питання радимо звернутися до податківців за наданням ІПК відповідно до ст. 52 ПКУ. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Неподання декларацій ФОП за 2014–2025 роки: алгоритм дій у 2026 році за ПКУ (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі оподаткування не подавав декларації про майновий стан і доходи за 2014–2025 роки. Як у 2026 році визначити обов’язок подання декларацій за ці періоди, подати пропущену звітність і врегулювати податкові зобов’язання? Які строки давності та штрафні санкції слід врахувати?
    29.10.2026148
  • Коли бухгалтер набуває статусу СПФМ та як уникнути обов'язків фінмоніторингу (аудіоверсія)
    Надаю послуги бухобліку як ФОП (КВЕД 69.20). Нещодавно отримав лист від Мінфіну з вимогою зареєструватися в Держфінмоніторингу як суб'єкт первинного фінансового моніторингу. Чи зобов'язаний я автоматично ставати на облік лише через наявність такого КВЕД, якщо фактично лише обробляю первинку клієнтів і формую звіти? Як сформулювати договір, щоб не потрапити під обов'язки фінмоніторингу?
    26.10.202695
  • Зменшення податкових збитків на 300 тис. грн у 2026 році за результатами перевірки ДПС — додаток РІ (аудіоверсія)
    Підприємство з 2023 року декларує збитки з податку на прибуток. За результатами перевірки ДПС у 2025 році за період 2021–2023 років донараховано дохід за 2023 рік у сумі 300 тис. грн за операціями, що підпадають під 30% коригування відповідно до правил ТЦУ. Підприємство погоджується з донарахуванням. Як відобразити його в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2026 року, якщо податок до сплати не виникає, а зменшується лише від’ємне значення? Чи застосовується рядок 3.1.7 додатка РІ?
    26.10.2026373
  • Дивіденди від платника єдиного податку у 2026 році: метод участі в капіталі (аудіоверсія)
    Інвестор - платник податку на прибуток, частка у дочірньому підприємстві — 100%. Дочірнє підприємство є платником єдиного податку IV групи. Інвестор ретроспективно переходить з обліку інвестиції за собівартістю на метод участі в капіталі. За методом участі дивіденди відображаються Дт 373 Кт 14 без визнання бухгалтерського доходу. Чи підлягають такі дивіденди оподаткуванню податком на прибуток та які податкові ризики зміни методу обліку?
    21.10.202647
  • Зіставна компанія у ТЦУ у 2026 році: пов’язаність через директора та ризики (аудіоверсія)
    Для цілей трансфертного ціноутворення у 2026 році оцінюється можливість використання для ТОВ 1 зіставної компанії – ТОВ 2. Види діяльності ТОВ 1 та ТОВ 2 збігаються, а директор ТОВ 1 одночасно пов’язаний із ТОВ 2. Чи впливає така пов’язаність на критерії незалежності та допустимість використання ТОВ 2 як зіставної компанії відповідно до ст. 39 ПКУ?
    20.10.202666