Зміни щодо податку на прибуток, внесені Законом №466

За Законом №466 щодо податку на прибуток ключовим показником стане 40 млн річного доходу в платника цього податку. Нагадаємо, що йдеться про річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку.

З 23.05.2020 р. ті, в кого сума річного доходу не перевищує 40 млн грн, зможуть не застосовувати податкові різниці (а якщо і будуть їх застосовувати, то виключно за власним бажанням, крім однієї — щодо врахування збитків минулого року). Відповідні зміни внесли до пп. 134.1.1 ПКУ.

З 01.01.2021 р. вони зможуть не подавати квартальні декларації з податку на прибуток. Для таких платників вводиться річний звітний період (пп. «в» п. 137.5 ПКУ).

Нові категорії платників

Окремими абзацами пп. 133.1.1 ПКУ та новим пп. 133.1.4 ПКУ визначено, коли юрособи-«єдинники» та ФОПи є платниками податку на прибуток.

Зокрема:

• юрособи-«єдинники» є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України у порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ. Нагадаємо, що це стосується виплат нерезиденту-юрособі сум фракту, страхових платежів, за виробництво та/або розповсюдження реклами тощо. Тобто тих виплат, які є оподатковуваними податком на прибуток за п. 141.4 ПКУ;
• юрособи-«єдинники» є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, який оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 та розділом ІІІ ПКУ (про ТЦУ ми поговоримо окремо, адже це варто окремої статті);
• фізичні особи — підприємці, у тому числі «єдинники», та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються за п. 141.4 ПКУ.

Ці зміни працюють вже з 23.05.2020 р.

Новий річний звітний період для сільгосптоваровиробників і не тільки

З норми пп. 137.4.1 ПКУ вилучено згадку про ст. 209 ПКУ щодо спецрежиму з ПДВ.

Така правка ПКУ дає можливість сільгоспвиробникам обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Докладно процедуру такого переходу ми розглядали в окремій статті.

А ще з’являться звітні періоди для ФОПів та юросіб-«єдинників» при нарахуванні доходів нерезидентам та у разі отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії. Вони будуть подавати річну декларацію з прибутку. Це передбачено новими пп. «г» та «д» п. 137.5 ПКУ. Але ці зміни стосуються вже звітування за 2021 рік, оскільки запрацюють з 1 січня 2021 року.

Новий об’єкт оподаткування — дохід від гральних автоматів

У п. 134.1 ПКУ з’явився новий пп. 134.1.6, який теж запрацював вже з 23 травня 2020 року. Він стосується оподаткування доходу від грального бізнесу. Легалізація якого, як уже було заявлено, є однією зі змін, запланованих найближчим часом.

Зокрема, об’єктом оподаткування податком на прибуток буде дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів. Він підлягає оподаткуванню згідно з пп. 141.5 ПКУ.

Податкова амортизація

Платникам податку, які застосовують податкові різниці, треба враховувати відразу кілька змін.

По-перше, з 23.05.2020 р. збільшено з 6 тис. грн до 20 тис. грн суму, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138 ПКУ). Відповідно податковій амортизації будуть підлягати ОЗ вартістю від 20000 грн.

Що це означає на практиці?

На ті ОЗ, які вже є в податковому обліку (тобто введені в експлуатацію до 23.05.2020 р.), ця зміна не поширюється. Вони амортизуватимуться і далі.

А ось первісну вартість всіх матеріальних активів, які з 23 травня року вводитимуться в експлуатацію і, як планується, будуть використовуватись більше року, треба буде порівнювати уже зі сумою 20000 грн. Ті, що коштують менше, до ОЗ не потраплять.

При цьому є роз’яснення ДПС, за яким матеріальні активи, які під визначення за пп. 14.1.138 ПКУ не потрапляють, вважаються іншими необоротними активами. Їх різниця з п. 138.1 ПКУ не стосується. Такий висновок можна зробити з роз’яснень податківців, зокрема, тут.

По-друге, з 23.05.2020 р. для податкової амортизації можна обирати й виробничий метод.

Як можна змінити метод амортизації на виробничий в 2020 році? Це роз’яснює п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з II-IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом.

Але: ті, хто бажають змінити метод амортизації, зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів ОЗ станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, в якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

Для чого потрібна така інвентаризація? Для того, щоб порівняти залишкову вартість таких ОЗ в бухгалтерському і податковому обліках.

Якщо бухгалтерська залишкова вартість ОЗ (без урахування переоцінки) менша, ніж податкова різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт ОЗ із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом 20 податкових (звітних) кварталів та зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період.

Якщо бухгалтерська залишкова вартість ОЗ (без урахування переоцінки) більша, ніж податкова, при зміні методу нарахування амортизації на «виробничий» метод при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток застосовується балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III ПКУ.

По-третє, податкова амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією. Відповідні зміни внесено до пп. 138.3.1 ПКУ і вони теж діють з 23.05.2020 р.

По-четверте, у ПКУ встановлюються нові правила прискореної амортизації.

За п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ на період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо ОЗ:

• четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
• третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

ОЗ мають одночасно відповідати таким вимогам:

• введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2030 року;
• не були у використанні.

При цьому такі ОЗ повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Якщо такі умови будуть порушені, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

• збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;
• зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Але це ще не всі зміни, які Закон №466 приніс для платників податку на прибуток! Докладніше про них читайте тут.