З одного боку, відповідно до абз. 9 п. 4 П(С)БО 7 та п. 4 Методичних рекомендацій №561 об'єкт основних засобів - це:
- закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього;
- конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
- відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;
- інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.
Якщо один об'єкт ОЗ складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухобліку як окремий об'єкт ОЗ.
Для аналітичного обліку та забезпечення спостереження за використанням у місцях експлуатації ОЗ кожному об'єкту присвоюється інвентарний номер. Якщо частина (компонент) ОЗ визнана підприємством окремим об'єктом основних засобів, то їй також присвоюється інвентарний номер (п. 8 Методичних рекомендацій №561).
З другого боку, нормами п. 14 П(С)БО 7 та п. 16 Методичних рекомендацій №561 передбачено збільшення первісної вартості ОЗ на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (зокрема, дообладнання), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
З огляду на мінімально допустимі строки амортизації ОЗ та інших необоротних активів, встановлених у пп. 138.3.3 ПКУ, зазначимо, що для:
- машин та обладнання (група 4) встановлено мінімально допустимий строк корисного використання - 5 років;
- транспортні засоби (група 5) – 5 років;
- інші основні засоби (група 9) – 12 років.
При цьому положення п. 43 підрозділу 4 розд. XX ПКУ дозволяють платникам податку на прибуток, починаючи з 01.01.2017 р., під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо ОЗ групи 4 (машини та обладнання) використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки, якщо для ОЗ одночасно виконуються вимоги:
- ОЗ не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
- ОЗ введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 01.01.2017 р. до 31.12.2018 р.;
- ОЗ використовуються у власній госпдіяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
Під час застосування положень вказаного пункту норми п. 138.3 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації ОЗ.
З огляду на викладене, для підприємства найкраще виглядає варіант збільшення первісної вартості автомобіля на суму витрат, пов'язаних з його поліпшенням (дообладнання такої машини тентом). При цьому не змінюється строк корисного використання такого автомобіля та метод нарахування амортизації. Збільшується тільки його вартість, що амортизується – на суму вартості тенту.
***
Читайте також: Два роки амортизації машин та обладнання: на які витрати вони поширюються?
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись