• Посилання скопійовано

Оподаткування виплати учасникам ТОВ їх частки у статутному капіталі

Юрособа (неплатник ПДВ) планує зменшити розмір статутного капіталу шляхом виплати засновникам їх частки у статутному капіталі. За попередньою домовленістю виплата частки здійснюватиметься майном, яке вносили засновники. Чи підлягає така операція оподаткуванню ПДВ? Які наслідки з ПДВ?

У рамках п. 2 ст. 148 ЦКУ у випадку виходу учасника ТОВ йому виплачується частина вартості майна, яка пропорційна частці учасника у статутному фонді. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі, наприклад, запасами або основними засобами. 

За загальним правилом пп. "а" п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. А постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ). До речі, основні засоби (в т.ч. нерухомість) для цілей оподаткування також підпадають під визначення  товару (пп. 14.1.244 ПКУ).

Робимо висновок, що операція з повернення засновнику внесків у вигляді майна, якщо він має намір вийти зі складу учасників товариства, є об'єктом оподаткування ПДВ. Така операція оподатковується на загальних підставах за основною ставкою 20%. Отже, у контексті запитання ми стверджуємо, що операція із зменшення товариством розміру статутного капіталу і виплати учасникам частки майна товариства у вигляді їх внесків є оподатковуваною операцією та включається у загальний обсяг оподатковуваних операцій, здійснення яких вимагатиме реєстрації платником ПДВ (пп.181.1 ПКУ).

За операцією передання активів засновнику потрібно скласти ПН на дату такої передачі. Якщо засновник – неплатник ПДВ (зокрема, фізособа), у графі "Отримувач (покупець)" слід було вказати  "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" - умовний ІПН "100000000000 (п. 12 Порядку №1307). Така ПН підлягає реєстрації в ЄРПН у загальному порядку (у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ).

Щодо бази оподаткування, то тут слід відзначити таке. У рамках п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій із постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - зважаючи на звичайну ціну). А якщо мова йде про товари, то база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижчою ціни придбання таких товарів (по суті, тієї вартості, за якою здійснювався внесок). 

Зверніть увагу: такий обов’язок визнати податкове зобов’язання у юрособи-платника ПДВ виникає незалежно від того, чи виникало у неї право на податковий кредит при отриманні такого майна від учасників (засновників) у якості внеску до статутного капіталу, і незалежно від того, чи скористалася юрособа таким правом. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Кловская Юлия

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024493
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252