• Посилання скопійовано

Доначисление налоговых обязательств в случае применения кассового метода

Предприятие определяет налоговые обязательства и налоговый кредит по кассовому методу. При продаже продукции несколько партий было продано ниже цены приобретения. На какую дату выписать налоговую накладную: на дату поступления денег или на дату продажи продукции?

Статья 188 НКУ носит название "Порядок определения базы налогообложения в случае поставки товаров/услуг". Согласно п. 188.1 НКУ, база налогообложения НДС операций по поставке товаров/услуг определяется исходя из их договорной стоимости с учетом общегосударственных налогов и сборов (кроме акцизного налога с реализации субъектами хозяйствования розничной торговли подакцизных товаров, сбора на обязательное государственное пенсионное страхование, взимаемого со стоимости услуг сотовой мобильной связи, налога на добавленную стоимость и акцизного налога на спирт этиловый, используемый производителями - субъектами хозяйствования для производства лечебных средств, в том числе компонентов крови и произведенных из них препаратов (кроме лечебных средств в виде бальзамов и эликсиров).

При этом база налогообложения операций по поставке товаров/услуг не может быть ниже цены приобретения таких товаров/услуг, база налогообложения операций по поставке самостоятельно изготовленных товаров/услуг не может быть ниже обычных цен, а база налогообложения операций по поставке необоротных активов не может быть ниже балансовой (остаточной) стоимости по данным бухгалтерского учета, сложившейся по состоянию на начало отчетного (налогового) периода, на протяжении которого осуществляются такие операции (в случае отсутствия учета необоротных активов - исходя из обычной цены), за исключением: товаров (услуг), цены на которые подлежат государственному регулированию; газа, поставляемого для потребностей населения.

Таким образом, исходя из названия и текста ст. 188 НКУ, база налогообложения по НДС определяется в момент поставки, а дата возникновения обязательств по поставке в свою очередь определяется ст. 187 НКУ. Поскольку предприятие применяет кассовый метод определения НДС, то, по нашему мнению, и доначисление сумм НДС до цены приобретения необходимо проводить по дате поступления денег.

Но следует отметить, что согласно п. 15 Порядка №1307, в случае поставки товаров/услуг, база налогообложения которых превышает фактическую цену поставки, у поставщика (продавца) есть два варианта: 

1) составить две налоговые накладные: одну - на сумму, рассчитанную исходя из фактической цены поставки, другую - на сумму, рассчитанную исходя из превышения цены приобретения/обычной цены/балансовой (остаточной) стоимости над фактической ценой. Поскольку специальных правил для сроков составления таких налоговых накладных Порядок №1307 не устанавливает, то по нашему мнению, обе они должны составляться датой возникновения налогового обязательства (в вашем случае – на дату получения денег);

2) составить не позднее последнего дня месяца, в котором осуществлены такие поставки, сводную налоговую накладную с учетом сумм НДС, рассчитанных исходя из превышения базы над фактической ценой, определенных отдельно по каждой операции по поставке товаров/услуг. По нашему мнению, для плательщиков НДС, которые применяют кассовый метод, этот вариант не удобен.  

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Степанов Михаил

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252