Помилки у зазначенні кількості товару в податковій накладній

Згідно з п. 201.1 ПКУ опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг є обов'язковим реквізитом податкової накладної. У листі  ДФС у Чернігівській області від 20.04.2017 р. №1464/10/25-01-12-01-09 податківці зазначають, що податкова накладна повинна містити ідентичні показники (номенклатуру товарів/послуг продавця, одиниці виміру товару/послуги, кількість, ціну поставки одиниці товару/послуги) тим, що вказані в первинних документах та в частині, яка оплачена контрагентом-покупцем або яка фактично виконана постачальником послуг.

Зокрема, до графи 6 "Кількість (об'єм, обсяг)" податкової накладної вносяться дані щодо кількості (об'єму, обсягу) постачання товарів/послуг. У разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається "1". У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або у разі отримання суми попередньої оплати у частковому розмірі  договірної вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.

Податківці також зазначають, що  складання податкових накладних на повне постачання послуги у випадку отримання часткової попередньої оплати послуг не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції. У разі складання таких податкових накладних постачальником, покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

В даному випадку, за даними первинних документів було продано один станок вартістю 500 тис. грн, а за даними податкових накладних було продано чотири станка різної вартості, але на загальну суму 500 тис. грн. Також можливі відмінності у номенклатурі товару, якщо у податкових накладних постачальник вказував процентне відношення сплачених сум, якого немає у первинних документах. 

Відповідно до п. 201.10 ПКУ помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Також відповідно до п. 201.10 ПКУ податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. В даному випадку податківці вважають, что така помилка заважає ідентифікувати здійснену операцію, адже не можна правильно визначити кількість постачання та вартість товару.

Також див. наш коментар до листа ДФСУ від 05.09.2017 р. №1825/6/99-99-15-03-02-15/ІПК: У цьому листі податківці також зазначають, що "числові показники, зазначені в податковій накладній, повинні відповідати даним бухгалтерського обліку платника податку".

Отже, якщо підходити до цього питання фіскально, то покупець не має права на податковий кредит за цією податковою накладною, якщо вона не буде виправлена. Далі, це спричиняє необхідність відкоригування такої суми відповідно до п. 198.5 ПКУ, адже на суму такої помилкової податкової накладної у покупця неправомірно збільшилася реєстраційна сума, що визначається за формулою у пп. 200-1.3 ПКУ. Щоб зменшити цю суму, покупцю потрібно скласти та зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну відповідно до п. 198.5 ПКУ.

У постачальника є ризик того, що податківці не визнають його чотири податкові накладні такими, що складені на операцію постачання одного станка вартістю 500 тис. грн, а можуть стверджувати, що це податкові накладні на постачання чотирьох різних станків – тобто вони не ідентифікують цю операцію. Відповідно, можливі штрафні санкції (ст. 120-1 ПКУ) за нереєстрацію правильних податкових накладних на чотири частини вартості одного станка.

Отже, постачальнику потрібно скласти розрахунки коригування до кожної податкової накладної та виправити кількість. Оскільки сума ПДВ в таких РК буде нульова, вони реєструються в ЄРПН постачальником (п. 192.1 ПКУ).

Пунктом 201.10 ПКУ також передбачено, що у разі допущення продавцем товарів помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.  201.1 ПКУ, покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця. Таке право зберігається за ним протягом 365 к.д., що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної. До заяви додаються копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 к.д. з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.