Нарахування ПДВ в отримувача бюджетних коштів

Запитання: Підприємство є отримувачем бюджетних коштів, за рахунок яких воно придбаває товари (роботи/послуги), виплачує зарплату і здійснює нарахування ЄСВ. Бюджетні кошти не є компенсацією вартості товарів (робіт/послуг), що постачаються підприємством. За п. 198.5 ПКУ підприємство нараховує податкові зобов’язання з ПДВ на вартість товарів (робіт/послуг), придбаних у платників ПДВ та до складу якої входить ПДВ. Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання на суму зарплати, ЄСВ та на вартість товарів, робіт, послуг, що придбані у неплатників ПДВ?

Відповідь:

Використання цільових коштів, отриманих з бюджету не є оподатковуваною операцією у розумінні ст. 185 ПКУ. Якщо отримані бюджетні кошти не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником ПДВ, то при їх отриманні такий платник не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування ПДВ. Про це зазначають податківці у листі від 23.12.2016, №22319/5/99-99-15-03-02-16.

Якщо за рахунок бюджетних коштів підприємство придбаває товари, роботи, послуги у платників ПДВ, то на їх вартість постачальники виписують податкові накладні. Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту, відповідно до п. 201.10 ПКУ є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН постачальником - платником ПДВ. Отже, суми ПДВ за такими податковими накладними збільшують суму (ΣНакл), на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 200-1.3 ПКУ). Такі суми відображаються у рядку 10.1 або 10.2 декларації з ПДВ.

Тільки на такі товари, роботи, послуги, за якими було отримано зареєстровану податкову накладну від постачальника, потрібно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Так, згідно з п. 198.5 ПКУ платник ПДВ, отримувач бюджетних коштів зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, що придбані з ПДВ за рахунок бюджетних коштів. Нарахування податкових зобов’язань «сторнує» суму податкового кредиту з ПДВ, а реєстрація зведеної податкової накладної в ЄРПН зменшує суму Σнакл на відповідні суми ПДВ, за якими підприємство не має права на податковий кредит.

Суми податкових зобов’язань з ПДВ, відображені у таких зведених податкових накладних, не відшкодовуються підприємству – отримувачу бюджетних коштів. Згідно з п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат, серед яких вказано суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі. Таким чином, якщо нараховуються податкові зобов'язання за операціями з придбання запасів, суму донарахованого ПДВ слід включити до вартості таких запасів. За аналогією, якщо нараховуються податкові зобов’язання за придбаними послугами, сума податкових зобов’язань з ПДВ включається до тих самих витрат, до яких включаються витрати на придбання відповідних послуг. Наприклад, податкові зобов’язання, нараховані на вартість придбаних запчастин, включаються до їх первісної вартості: Дт 207 Кт 6435, а податкові зобов’язання, нараховані на вартість оренди офісного приміщення – до адміністративних витрат: Дт 92 Кт 6432.

На суми заробітної плати, ЄСВ, та на вартість придбаних без ПДВ товарів, робіт, послуг, на нашу думку, робити таке нарахування не потрібно, адже не виконується умова п. 198.5 ПКУ щодо попереднього включення сум ПДВ до податкового кредиту. Податкового кредиту не було – немає й потреби «сторнувати» його за допомогою механізму нарахування податкових зобов’язань. Кілька останніх років податківці погоджувалися із такою позицією. Однак, слід нагадати, що в п. 198.5 ПКУ вона прямо не зазначена. Якщо читати цей пункт буквально, він вимагає визнання ПЗ з ПДВ з вартості придбаних товарів, послуг, необоротних активів незалежно від того, придбавалися вони з ПДВ чи ні (виключення становлять лише активи, придбані до 01.07.2015 р.). Звісно, сум зарплати і ЄСВ це не стосується, адже п. 198.5 ПКУ говорить тільки про вартість товарів, послуг, необоротних активів. 

Норми п. 198.5 ПКУ давали можливість податківцям змінити свою точку зору, що вони у 2017 році і зробили. Див. тут.

На жаль, позиція податківців, зазначена у листі від 12.01.2017 р. №408/6/99-99-15-03-02-15, є однозначною і досить жорсткою:

«Обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПКУ виникає у платника податку у разі, якщо придбані товари/послуги призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку, незалежно від того, чи при придбанні таких товарів/послуг суми ПДВ включалися до складу податкового кредиту, чи ні (за виключенням товарів/послуг, придбаних до 1 липня 2015 року)»!