• Посилання скопійовано

Звичайна ціна для визначення бази ПДВ

Податкові органи донарахували ПДВ до рівня звичайних цін, взявши за основу звичайні ціни реалізаціїї по області чисто арифметично. Але ж ціна врахована в договорі відповідає реалізації продукції сільськогосподарського підприємства. Як довести, що ціна в договорі відповідає звичайним цінам?

Відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості.  Але завжди потрібно звертати увагу на 2 абз 2 п. 188.1 ПКУ. З 01.01.2016 р. цей абзац встановлює обмеження: база оподаткування не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін (у 2015 році - не нижче собівартості).

Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна, це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ).

Тобто, сам пп. 14.1.71 ПКУ не вимагає від платників ПДВ доведення відповідності договірної ціни ринковим цінам. Але у податківців свій підхід до цієї ситуації (він зявився у другій половині 2016 року, але, як бачимо, вже активно застосовується податківцями при перевірках). Про це ми писали, зокрема, тут.

Особам, які виготовляють власну продукцію або надають послуги (зокрема, і сільгосптоваровиробникам)  треба бути готовим, що під час перевірки можуть знадобитися документи (внутрішні накази, розпорядження, положення, прайс-листи тощо) стосовно ціноутворення.

Якщо податківці наведуть докази існування на момент реалізації цін, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах, то це може призвести до донарахування ПЗ з ПДВ за результатами перевірки. 

У листі від 02.12.2016 р. №26186/6/99-99-15-03-02-15 уточнюється, що у розумінні норм ПКУ, звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

Наприклад, підприємство відвантажує сільськогосподарську продукцію, договірна вартість якої становить 1200 грн за партію. На підставі даних відомо, що договірна вартість є меншою від звичайної ціни продукції.

Тому, на дату виникнення ПЗ з ПДВ сільськогосподарський виробник складає дві ПН: одну, яка видається покупцю, — виходячи з договірної вартості товару, другу — на різницю між звичайною ціною та договірною вартістю з типом причини «17 — складена на суму перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання».

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Водоп`янова Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відступлення грошової вимоги за договором факторингу та ПДВ
    Підприємство (Замовник) уклало договір на закупівлю електроенергії у постачальника з умовою оплати за рахунок бюджетних коштів. Постачальник здійснював постачання електроенергії у січні. У лютому постачальник повідомив, що 20 січня укладено договір факторингу, за яким право грошової вимоги за цим договором було відступлено Фактору. При цьому Фактор, за даними реєстру ПДВ, не є платником податку. Які особливості ПДВ для сторін?
    12.02.202620
  • Чи нараховуються ПЗ покупцем, якщо згідно умов договору оплата постачальнику здійснюється третьою особою?
    Одночасно з формуванням ПК покупець нараховує ПЗ з ПДВ на суму, що була включена до ПК на підставі ПН постачальника за операцією з постачання, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену ПН
    12.02.202619
  • Дата складання РК при зміні номенклатури
    На яку дату слід складати розрахунок коригування до податкової накладної, сформованої за попередньою оплатою, у разі подальшої зміни номенклатури товарів або послуг?
    12.02.202633
  • Повернення авансу після перереєстрації платником ПДВ: як списати сальдо за субрахунком 643?
    Підприємство отримало аванс у січні 2022 року, перебуваючи на окупованій території, і зареєструвало податкову накладну (ПН). У липні 2023 року реєстрацію платника ПДВ було анульовано. З 01.08.2023 підприємство повторно зареєструвалося платником ПДВ (отримало новий ІПН). У серпні 2024 року аванс повернуто покупцеві. Сформований РК не може бути зареєстрований. Як в обліку списати сальдо за рахунком 643/2 станом на 31.12.2025?
    12.02.202626
  • ПДВ при отриманні передоплати від комітента за договором комісії на послуги
    Який порядок оподаткування ПДВ та складання податкових накладних у комісіонера — платника ПДВ у разі отримання передоплати від нерезидента-комітента за договором комісії за транспортно-експедиційні послуги з різними режимами оподаткування (20 %, 0 %, не є об’єктом ПДВ), якщо на дату отримання передоплати відсутні акти виконаних робіт від експедиторів та акти наданих послуг комітенту, і не відомо, які саме послуги будуть надані?
    11.02.202624