Коригування податкового кредиту з ПДВ при списанні безнадійної заборгованості

У платника ПДВ є:

• дебіторська заборгованість за перерахованою раніше передоплатою (підприємство було у статусі покупця, і йому винні товари, роботи, послуги)
• кредиторська заборгованість за отриманими але неоплаченими товарами, роботами, послугами.

За правилом першої події, згідно з п. 198.2 ПКУ, покупець визнавав за такими операціями ПК з ПДВ.

Коригування безпосередньо ПК з ПДВ регулює ст. 192 ПКУ. Але вона не передбачає коригування ПДВ у випадках списання заборгованості.

Проте податкові органи мають власну точку зору на таку ситуацію.

Зокрема, при списанні кредиторської заборгованості вони відокремлюють безнадійну кредиторську заборгованість за імпортними товарами та заборгованість, яка виникає за отриманими і неоплаченими вітчизняними товарами.

При списанні простроченої кредиторської заборгованості за вітчизняними товарами, податківці вважають, що товари, послуги, які було отримано платником ПДВ та не оплачено протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п. 198.3 ПКУ, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів, послуг у платника податку відсутнє. І наполягають на зменшенні податкового кредиту у вказаному випадку на підставі бухгалтерської довідки (лист ДФСУ від 29.06.2016 р. №14038/6/99-99-15-03-02-15).

Зверніть увагу, що відповідно до пп. 14.1.13 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги, це  товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів. Але якщо постачання товарів, робіт, послуг відбувалося на підставі договору купівлі-продажу, поставки або міни, оренди тощо, які передбачали обов’язок оплати,  не можна стверджувати, що товари, послуги постачались безоплатно (в ухвалі ВАСУ від 19.04.2016 р. №К/800/51839/15 також зазначається, що твердження податківців, щодо коригування ПК з ПДВ є необгрунтованим).  

Аналогічну позицію податківці мають і до оплачених, але не отриманих товарів, робіт, послуг. Вони вважають суму заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, безповоротною фінансовою допомогою (лист ДФС у м. Києві від 19.01.2016 р. №701/10/26-15-11-02-13), а тому наполягають на зменшенні суми ПК з ПДВ у періоді списання такої безнадійної заборгованості.

А от що стосується заборгованості за імпортними товарами, то податкові органи більш лояльні. На їх думку, при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів. Тому підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає (підкатегорія ЗІР 101.10).

В бухгалтерському обліку сума (враховуючи ПДВ) списаної безнадійної дебіторської заборгованості, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, відображається за дебетом рахунка 944 у кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості (рахунки 36, 37).

Сума (враховуючи ПДВ) безнадійної кредиторської заборгованості відобразиться у періоді списання у складі доходу боржника на субрахунку 717  у кореспонденції з рахунками обліку заборгованості (рахунки 63, 68).

Інших проведень для сторнування ПК у зазначеному випадку в Інструкції № 141 немає.