Реалізація товару за ціною, нижчою за собівартість: наслідки

Запитання: Підприємство з 01.05.2016 р. до 30.11.2016 р. реалізовувало товари за ціною, нижчою за собівартість. ПДВ зажди відображалося позитивне і сплачувалось, зайвий податковий кредит переносився на наступні місяці. Які податкові наслідки з ПДВ, податку на прибутку? Чи потрібно і як донараховувати податкові зобов’язання? Які штрафи чи пеня чекає підприємство? Підприємство мале, подає звітність з податку на прибуток річну, з ПДВ - місячну

Відповідь:

Порядок визначення бази оподаткування ПДВ у разі постачання товарів/послуг/необоротних активів регламентується ст. 188 ПКУ. Так, з 01.01.2016 р. база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, але не нижчої від:

• ціни придбання таких товарів/послуг;
• балансової (залишкової) вартості, розрахованої за даними бухгалтерського обліку станом на початок звітного (податкового) періоду, в разі постачання необоротних активів;
• звичайної ціни, в разі відсутності обліку необоротних активів та самостійно виготовлених товарів, послуг

Для застосування абз. 2 п. 188.1 ПКУ при визначенні звичайної ціни слід керуватися пп. 14.1.71 ПКУ, а саме: звичайна ціна — ціна товарів/робіт/послуг, визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін, в той час як ринкові ціни — це ціни, що склалися на ринку ідентичних, а за їх відсутності — однорідних, товарів/робіт/послуг у порівнянних економічних умовах (пп. 14.1.219 ПКУ). Див.: Постачання власних товарів, звичайна ціна та розрахунок бази оподаткування ПДВ та Як податківці під час перевірок визначатимуть звичайні ціни для бази обкладення ПДВ.

Продаючи товари  за ціною, нижчоювід ціни їх придбання або нижчою від звичайної ціни (якщо товари виготовлені самостійно), потрібно  сплатити суми ПДВ із суми перевищення ціни придбання над ціною продажу за власний рахунок. Для цього слід скласти та зареєструвати протягом 15 к.д. після виписування ПН (абз. 3 п. 201.10 ПКУ), що буде виписана на суму перевищення між сумою придбання (звичайною ціною) та сумою продажу. Така ПН не видається отримувачу товарів (покупцю) й у разі прострочення терміну її реєстрації в ЄРПН штрафу не буде (п. 120-1.3 ПКУ).

Така ПН матиме низку особливостей. Див. тут:

• Постачання самостійно вироблених товарів: що з ПДВ?
• Продаємо товар за ціною, нижчою від ціни придбання: облік та ПДВ

Щодо бухобліку та відображення таких операцій у фінансовій звітності, то тут є певні нюанси. Нарахування податкових зобов'язань з перевищення ціни придбання над фактичною ціною в бухгалтерському обліку відображається проведенням Д-т 949 К-т 641/ПДВ.

Що стосується податку на прибуток, то реалізація товарів за ціною, нижчою від ціни придбання або собівартості резидентам України не спричиняє жодних податкових наслідків.

Отже, якщо підприємство здійснювало продаж товарів та не донараховувало ПЗ до ціни придбання (або до звичайної ціни у разі продажу самостійно виготовлених товарів), потрібно скласти податкові накладні на суми перевищення, зареєструвати їх. Та подати уточнюючи розрахунки з ПДВ до періодів, в яких ця ситуація мала місце. При цьому необхідно буде сплатити до їх подання штрафні санкції в розмірі 3%, а також нарахувати та сплатити пеню згідно з ст. 129 ПКУ. Нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного ПКУ з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення. Зауважимо, що податкові зобов'язання з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках, штрафи та пеню необхідно сплатити не з електронного ПДВ-рахунка платника, а з його поточного рахунка.