• Посилання скопійовано

Виправлення помилки з ПДВ у "спецрежимника"

У червні-серпні 2016 р. «спецрежимником» продана сільгосппродукція за ціною, нижчою за собівартість. Виписано податкові накладні (на поставку за договірною ціною та на перевищення собівартості над договірною ціною), зареєстровані під кодом 17. Податкові зобов’язання за такими накладними включено до декларації з ПДВ 0121-0123 до рядка 1.1. Чи правильно діяв платник ПДВ?

ЗапитанняУ червні-серпні 2016 р. платником ПДВ на спецрежимі була продана сільгосппродукція власного виробництва, за ціною, нижчою від собівартості. Виписано дві податкові накладні (1 на поставку за договірною ціною, 2 на перевищення собівартості над договірною ціною), які зареєстровані в ЄРПН під кодом 17. Податкові зобовязання за такими накладними включено до декларації з ПДВ 0121-0123 до рядка 1.1. Чи правильно діяв платник ПДВ і якщо ні, як виправити помилки?

Відповідь:

Перше, на що потрібно звернути увагу платнику ПДВ, це норми п. 188.1 ПКУ.

При постачанні товарів в т.ч сільськогосподарських, які визначені у п. 209.7 ПКУ, базою для ПДВ є договірна ціна. Але база оподаткування з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою за звичайні ціни. Ця норма діє з 01.01.2016 р. (зміни внесені Законом України від 24.12.2015 р. №909-VIII). У 2015 році договірна ціна власної продукції порівнювалась з собівартістю.

Звичайна ціна для такого випадку визначається згідно з пп. 14.1.71 ПКУ: звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Як правило, це ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах відповідно до пп. 14.1.219 ПКУ.

Оскільки окремої методики визначення звичайної ціни і її порівняння з ринковою наразі немає, можна спробувати аргументовано довести, що реалізація продукції за ціною, що нижча за собівартість, наразі відповідала рівню звичайної ціни (на це можуть впливати багато факторів, зокрема продукція в якої закінчується термін зберігання). Тоді донараховувати податкове зобов’язання до собівартості власної продукції обов’язку у продавця немає.

Водночас, варто враховувати спроби податківців примусити платників ПДВ у таких випадках визначати ціни, які склалися на ринку товарів, до яких належить їх продукція. Так, у листі від 15.08.2016 р. №27600/7/99-99-14-02-01-17 ДФСУ рекомендувала  при проведенні документальних перевірок виробників товарів/послуг з питання дотримання ними податкового законодавства при визначенні бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг, здійснених, починаючи з 1 січня 2016 року:

1) з'ясовувати джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (далі - ринкові ціни);

2) визначати ринкові ціни, виходячи з даних цих джерел та обов'язково враховуючи ідентичність (спорідненість, порівнянність) змісту досліджуваної операції;

3) встановлювати відповідність ціни постачання виробника ринковим цінам;

4) у разі невідповідності цих цін (заниження ціни постачання порівняно з ринковими цінами) - фіксувати в актах документальних перевірок:

  • факт такої невідповідності, зазначаючи джерела інформації щодо ринкових цін, їх рівень та розрахунок невідповідності;
  • висновок, що з урахуванням положень пп. 14.1.71 ПКУ ціна постачання не є звичайною ціною, що відповідає ринковій і мала б враховуватися при визначенні бази оподаткування ПДВ;
  • висновок щодо порушення норм абз. 2 п. 188.1 ПКУ, в результаті чого занижено базу оподаткування ПДВ та, як наслідок, занижено податкові зобов'язання (завищено бюджетне відшкодування, від'ємне значення) з ПДВ.

Це поки що рекомендації, але надані вони територіальним органам ДФС, отже, будуть використовуватися ними при податкових перевірках.

Другий момент стосується оформлення податкових накладних за поставкою власної продукції. Тип причини «17» застосовується, звісно, тільки до тієї податкової накладної, яка складається на суму перевищення звичайної ціни на договірною. Вона залишається у постачальника (в ній він зазначає власні реквізити не тільки як продавця, а і як покупця). А покупцю надається звичайна податкова накладна, складена виходячи з договірної ціни.

Дані з ПН з типом причини 17 (за донарахованими сумами податку) повинні відображатись у декларації 0110, в якій декларуються розрахунки з бюджетом. Відповідно до ч. 2 п. 3 розділу V Порядку №21 у рядку 1.1 декларації 0121 - 0123 вказуються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених/наданих сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах. В підкатегорії 101.21 рубрики ЗІР також це підтверджується: «Податкові зобов’язання, що виникли у сільськогосподарського підприємства – суб’єкта спеціального режиму оподаткування у зв’язку з постачанням сільськогосподарських товарів/послуг відображаються у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ з позначкою «0121»/ «0122»/«0123» виходячи з їх фактичної ціни.
При цьому, сума перевищення ціни придбання/звичайної ціни самостійно виготовлених сільськогосподарських товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відображається в декларації з ПДВ з позначкою «0110».

Оскільки платник податку донарахування сум ПЗ відображав помилково у рядку 1.1 декларацій 0121 — 0123 за червень-серпень, це вимагає внесення змін до відповідних декларацій.

Платнику ПДВ потрібно подати два уточнюючих розрахунки за кожний звітний період, в якому допущено помилку. У графі 4 таких розрахунків відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У графі 5 відображаються показники з урахуванням виправлення. У графі 6 таким чином буде відображено суми помилки.

При цьому в УР у рядку 1.1 за декларацією 0110 показується сума ПЗ за ПН з типом «17».

Сума нарахованого штрафу у розмірі 3% від суми недоплати відображається у графі 6 рядка 18.3 уточнюючої декларації з позначкою 0110. Увага, сплатити суму недоплати та штраф потрібно до подання УР. Відповідно до п. 25 Порядку №569 розрахунок з бюджетом у зв'язку з поданням УР та штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету (без залучення електронного).

Що стосується нарахування пені, то потрібно звернути увагу на п. 129.9 ПКУ. У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок пеня, передбачена ст. 129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 к.д., наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання. Враховуючи строки сплати ПЗ з ПДВ за серпень 30.09.2016 р. при виправлені помилки за серпень у грудні нарахування пені не буде, чого, на жаль, не можемо сказати про звітний період червень та липень. У цьому випадку пеня нараховується за пп. 129.1.2 та закінчується нарахування за пп. 129.3.1 ПКУ.

Водночас значення у рядку 1.1 за декларацією 0121-0123 буде зменшено на суму ПЗ за типом «17». За цією помилкою штраф і пеня не виникне, навпаки, у платника податку буде переплата з ПДВ. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20245
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024479
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024248