• Посилання скопійовано

Визначення дати нарахування податкових зобов'язань з ПДВ

Постачальник протягом місяця відвантажує товари за двома різними рахунками одному покупцю. Протягом цього ж місяця відбувається і оплата за цими рахунками. Як визначається дата виникнення податкових зобов'язань у постачальника і податкового кредиту у покупця за цими операціями: у розрізі цих рахунків чи ні?

Традиційно господарські договори укладають у формі єдиного документа під назвою «договір», який підписується сторонами та скріплюється їхніми печатками. Втім, ст. 181 ГКУ говорить, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення цього виду договорів.

Необхідною умовою укладення таких договорів є фіксація у них узгоджених сторонами істотних умов договору, якими є предмет, ціна та строк його дії (ч. 3 ст. 180 ГК). Тому, якщо рахунок-фактура містить усі істотні умови договору (предмет, ціну та строк дії договору), а окремого письмового договору сторони не укладали, то можна вважати, що між сторонами укладено договір у спрощеній формі, відповідно до ч. 1 ст. 181 ГКУ.

Про це ми колись зауважували тут та тут

Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п. 187.1 ПКУ датою виникнення ПЗ з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ПКУ).

Таким чином, в розрізі кожної окремої господарської операції із постачання товарів, що врегульовано договором, слід визначати першу подію за п. 187.1 ПКУ.

Якщо сторони оформили між собою договір у спрощеній формі, тобто на підстав рахунку-фактури (без оформлення окремого письмового договору), то першу подію слід визначати в розрізі такого рахунку-фактуру. 

Якщо ж сторони оформили окремий письмовий договір на поставку стільців та столу (а рахунки виписуються в межах такого договору, як правило, із посиланням на нього), тоді облік ПДВ слід вести в розрізі цього договору. 

Наведемо приклад впливу цих різних варіантів оформлення договору купівлі-продажу на облік ПДВ у постачальника

В жовтні 2016 р. було здійснено наступні операції: 

- 03.10.2016 р. покупець оплатив за стільці 2000 грн.

-  05.10.2016 р. постачальник відвантажив стіл на суму 3000 грн. 

- 10.10.2016 р. постачальник відвантажує передоплачені стільці на суму 2000 грн. 

- 12.10.2016 р. покупець оплачує відвантажений стіл 3000 грн. 

В обліку ПДВ ці операції відобразяться так. 

Якщо загального договору не було (облік ведеться в розрізі рахунків), постачальник має визнати ПЗ 03.10.2016 р. від суми 2000 грн та 05.10.2016 р. від суми 3000 грн.

Якщо загальний договір був, постачальник має визнати ПЗ 03.10.2016 р. від суми 2000 грн, 05.10.2016 р. від суми 1000 грн і 10.10.2016 р. від суми 2000 грн. 

Але, зауважимо, що останній варіант потребує особливої уваги до номенклатури товарів, зазначених у виставлених рахунках. У випадку, якщо товар однаковий, працює та схема, яку наводимо. Якщо ж товар різний, як у нашому прикладі, і номенклатура рахунку не співпадатиме із номенклатурою накладної на відвантаження товарів, вважатиметься, що покупець змінив напрям цього платежу – заплатив за стільці, а забрав в результаті стіл, та ще й дорожчий. 

Отже, по-перше, потрібен буде лист від покупця про таку зміну, по-друге, постачальнику доведеться скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної 03.10.2016 р. зі зміною номенклатури (стільці на стіл, до того ж передоплата з цілої стане частковою, бо сплачено 2000 грн, а ціна стола 3000 грн). Суми ПЗ з ПДВ це не змінить, але ось номенклатуру і кількість товару в податковій накладній – так.   

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20246253
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202426
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024255