Зазначимо, що обов’язок визнати податкове зобов’язання з ПДВ, на відміну від податкового кредиту, жодним чином не прив’язаний до факту реєстрації податкової накладної. Про це свідчать, зокрема, норми ст. 187 ПКУ.
Тож, зазначити ПЗ в декларації з ПДВ треба було в тому звітному періоді, коли воно виникло. Наприклад, якщо ПЗ визначається за правилом «першої події», то це мав був бути період, коли була отримана передоплата чи відбулося відвантаження товарів (надання послуг), в залежності від того, яка з цих подій відбулася раніше.
Тож, якщо, наприклад, ПЗ виникло у квітні 2016 року, а податкова накладна за ним була зареєстрована у жовтні 2016 року, зазначити суму такого ПЗ треба було саме в декларації за квітень 2016 року.
Якщо цього не було зроблено, таку помилку треба виправити у порядку, зазначеному у ст. 50 ПКУ та наказу Мінфіну від 28.01.2016 р. №21, яким затверджено порядок складання податкової звітності з ПДВ.
Виправлення помилок, які потребують уточнень показників у складі ПЗ в податкової декларації з ПДВ, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається уточнюючв форма додатку 5 у розрізі контрагентів. При цьому вартісні показники як додатку 5, так і уточнюючого розрахунку, відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком. Зверніть увагу, що подавати такий уточнюючий розрахунок та додатки до нього, показники яких корегуються, треба за формою, яка діє на момент цього подання.
Про заповнення уточнюючого розрахунку читайте роз’яснення податківців тут.
Щодо заповнення додатку 5 до цього уточнюючого розрахунку читайте тут.
Зокрема, у разі необхідності збільшити обсяг постачання та суму ПДВ, задекларованих за операціями з одним контрагентом, в уточнюючій формі додатку 5 відображаються суми уточнення у розрізі контрагентів (зі знаком «+» відображаються не в повній мірі задекларовані суми за операціями з контрагентом).
Якщо внаслідок виправлення помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку збільшиться сума податку до сплати в бюджет, на платника податку чекає штраф у розмірі 3% від суми такого збільшення і пеня (в разі виникнення недоплати).
Сума пені визначається відповідно до норм ст. 129 ПКУ. В Уточнюючому розрахунку наразі немає рядка для зазначення такої пені, отже декларувати її платник ПДВ не зобов’язаний. Водночас відповідно до п. 129.9 ПКУ у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 ПКУ, пеня, передбачена ст.129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного ПКУ.
На нашу думку, сплачувати пеню доведеться за податковим повідомленням-рішенням. Це виходить з норм п. 131.1 ПКУ, яким встановлено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Сума нарахованого штрафу визначається платником податку самостійно і відображається у графі 6 рядка 18.3 уточнюючого розрахунку.
Зверніть увагу: сплатити суму донарахованого ПДВ і штрафу треба напряму з поточного рахунку до бюджету (а не на рахунок в СЕА!). Зробити це треба до подання уточнюючого розрахунку!
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити