• Посилання скопійовано

Нюанси повернення коштів з електронного рахунка

Як платник податків може повернути на поточний банківський рахунок надміру перераховані кошти на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ?

Відповідно до п. 200-1.5 та  200-1.6 ПКУ платник ПДВ має право з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ перерахувати кошти на власний поточний рахунок, але при відповідності умовам та обмеженням передбаченим у цих підпунктах.

Умови і обмеження: 

- повертаються кошти у розмірі суми, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. Оскільки повернення відбувається на підставі заяви (роль якої грає додаток 4 до декларації з ПДВ за певний звітний період), то під задекларованими до сплати до бюджеті сумами мається на увазі значення рядка 18.1 цієї декларації. Відповідно, під податковим боргом з ПДВ маються на увазі суми, які обліковуються податківцям як ті, що не були погашені платником податку і строк сплати за якими минув на момент подання такої декларації;

- у разі наявності перевищення суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою ПЗ з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у декларації у такому звітному періоді, повернення  зайво зарахованих коштів платнику не відбувається, незалежно від суми таких зайво зарахованих коштів;

- на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку (зменшується показник - сума ПопРах). Тож, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (сума ПопРах) не призведе до формування від'ємного значення суми податку відповідно до п. 200-1.3 ПКУ (сума Накл).

 

Заповнення заяви (додатка 4)

Сума, яка може бути перерахована платнику з електронного рахунку на його власний поточний рахунок, відображається у графі 5 таблиці додатка 4, яка визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр. 1 - гр. 2 - гр. 3).

У текстовій частині під таблицею про відомості вказується сума, яку виявлено бажання перерахувати на поточний рахунок. Така сума не може перевищувати суму, визначену у графі 5 таблиці. Адже, у разі, якщо платник ПДВ в текстовій частині під таблицею про відомості вказав суму, яку він бажає перерахувати на поточний рахунок, що перевищує суму, визначену у графі 5 таблиці, то така сума коштів не включається до відповідного реєстру та не може бути перерахована на поточний рахунок платника. 

Номер поточного рахунку, на який необхідно перерахувати зайво зараховані кошти, та МФО відповідного банку обов'язково вказуються платником в додатку 4 у спеціально передбачених полях. 

Якщо платник податку допустив помилку в номері рахунку чи МФО банку, такий платник податку має право до граничного терміну сплати ПЗ з ПДВ, визначених у податковій декларації до якої подано додаток 4 з неправильними реквізитами поточного рахунку, подати УР з додатком 4. В такому УР всі графи, крім реквізитів платника ПДВ, залишаються не заповненими (прочерки та нулі не проставляються), а в додатку 4 зазначаються лише правильні реквізити поточного рахунку, на який мають бути перераховані відповідні кошти. Решта полів додатка не заповнюються (прочерки та нулі не проставляються).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024463
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245