• Посилання скопійовано

Податкову накладну складено не за першою подією: наслідки для постачальника і покупця

Податкову накладну складено не за датою авансу, а на підставі акту, складеного у кінці місяця. Які наслідки у такому разі чекають на постачальника та покупця? Яка відповідальність за таку помилку чекає на постачальника?

За п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН  у встановлений цим Кодексом термін.

Але, за п. 201.4 ПКУ платники ПДВ в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, можуть складати зведені ПН. Такі ПН складають не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання. Характер постачання визначається традиційно за договором із покупцем. Безперервність послуг означає їх надання протягом усього місяця. А ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. При цьому в ст. 201 ПКУ не встановлено обов’язку фіксувати, за яким методом постачальником будуть складатися податкові накладні. Для цього не потрібно повідомляти покупця або домовлятися із ним. Право складати зведені податкові накладні надається постачальникам безумовно, головне, щоб постачання, здійснені ним протягом місяця покупцю, відповідали характеру, встановленому п. 201.4 ПКУ

Тож, якщо постачальник мав право скласти зведену ПН на кінець звітного місяця (постачання товарів або послуг має безперервний або ритмічний характер), у такому разі помилки у даті складання ПН немає.

Якщо ж ПН мала бути складена на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, а складена іншою датою (наприкінці місяця), то це є помилкою.

Але з 01.01.2016 року ПН, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту (п. 201.10 ПКУ). Оскільки дати помилкової ПН та ПН, яка мала б бути складена за першою подією, відноситься до одного періоду, то вважаємо, що за такою ПН покупцю можна визначати податковий кредит.

Тобто, помилка у даті податкової накладної в зазначеному випадку не матиме негативних наслідків для покупця. Але ось для продавця це проблема, оскільки ним порушені правила ведення податкового обліку. А це тягне за собою штрафні санкції, зокрема, адміністративний штраф. Тому краще цю помилку виправити. Деталі виправлення помилки у даті ПН шляхом складання РК і правильної ПН розглянуто у консультації: Особливості визнання податкового кредиту з ПДВ за накладною з помилкою у даті складання.

Зверніть увагу: якщо виправлення помилки відбудеться у наступному звітному періоді, покупцю, який скористався податковим кредитом за неправильною податковою накладною, доведеться сторнувати цей податковий кредит (шляхом подання уточнюючого розрахунку) і скористатися таким податковим кредитом він зможе вже на підставі нової податкової накладної, у звітному періоді її реєстрації.

Крім того, при реєстрації ПН із правильною датою у наступному місяці, будуть порушені строки її реєстрація у ЄРПН (15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань). Тому такого постачальника буде притягнуто до відповідальності відповідно до п. 120-1.1, 120-1.2 ПКУ.

Отже, виправлення помилки хоч і є більш правильним, але теж тягне за собою штрафні санкції, причому, можливо, для обох сторін.

А якщо не виправити цю помилку, на що чекати постачальнику?

Помилку можуть встановити податківці при проведенні документальної перевірки. У такому випадку до постачальника буде застосовано штраф відповідно до п. 120-1.1, 120-1.2 ПКУ, а його посадових осіб, відповідальних за реєстрацію ПН, буде притягнуто до адмінвідповідальності на підставі ст. 163-1 КУпАП.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Продаж майнових прав на житло забудовником: що з ПДВ?
    ТОВ - платник ЄП планує будівництво житла із залученням коштів фізосіб через договори купівлі-продажу майнових прав. У зв'язку з очікуваним перевищенням ліміту доходу та переходом на загальну систему, виникає питання щодо обов'язкової реєстрації платником ПДВ та можливості застосування пільги зі звільнення від ПДВ для операцій з першого постачання житла
    18.08.202519
  • Дата та порядок складання РК при зміні ціни після передоплати
    Постачальник отримав 100% передоплату за товар, на яку склав ПН. Згодом, до відвантаження, сторони підписали додаткову угоду про збільшення ціни товару. Коли складати РК: на дату підписання додаткової угоди чи на дату відвантаження товару? Також ставиться під сумнів коректність оформлення такого коригування постачальником
    18.08.2025109
  • Чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання товарів підприємствам у разі, якщо кінцевим отримувачем товару є військова частина, підпорядкована Міністерству оборони?
    Підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ на всіх етапах постачання, якщо такі товари класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД і кінцевим їх отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено суб’єкта, який зазначений у пп. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, зокрема, військову частину, підпорядковану Міністерству оборони
    15.08.202555
  • РК на повернення: покупець змінив статус на платника ПДВ
    Підприємство отримало 31.07.2025 р. оплату за товар від покупця – неплатника ПДВ та зареєструвало ПН за липень. 08.08.2025 р. відбулося повернення цього товару та коштів покупцю. З 01.08.2025 р. цей покупець зареєструвався платником ПДВ. Як правильно скласти РК – на платника чи неплатника ПДВ?
    15.08.2025219
  • Визначаємо дату складання РК до ПН при зміні ціни після передоплати
    У серпні 2023 р. отримано передоплату за послуги (176 тис. грн) за договором (250 тис. грн). Згодом, 01.08.2025 р. підписано додаткову угоду про зменшення ціни договору до 120 тис. грн та акт наданих послуг на цю ж суму. Різницю передоплати (56 тис. грн) ще не повернуто. Якою датою складати РК до ПН: датою підписання додаткової угоди та акта чи датою повернення коштів?
    15.08.2025535