• Посилання скопійовано

Порядок обрання спецрежиму з ПДВ фермерським господарством

Фермерське господарство має намір стати платником ПДВ на спецрежимі. Що для цього потрібно зробити?

Реєстрація спецрежимником з ПДВ. Для того, аби сільськогосподарське підприємство мало право обрати спец режим з ПДВ, воно повинне відповідати критеріям, встановленим п. 209.6 ПКУ.

Відповідно до п. 209.1 ПКУ резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 ПКУ:

1) основною діяльністю підприємства є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг), в т.ч. на давальницьких умовах;

2) сільськогосподарські товари виробляються  на власних або орендованих основних фондах;

3) питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ці критерії діють з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, який провадить госпдіяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Зауважимо, що спецрежимником не може стати особа, що виробляє підакцизні товари, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30).

Порядок реєстрації платником ПДВ – спецрежимником передбачений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. №1130 (далі – Порядок №1130), а саме розділом VI даного Порядку.

Згідно з п. 6.2 Порядку №1130 сільськогосподарське підприємство реєструється як суб'єкт спеціального режиму оподаткування у контролюючому органі за основним місцем обліку з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 ПКУ для реєстрації платників ПДВ.

Заява про реєстрацію підприємства спецрежимником подається за формою №1-РС (Додаток 8 до Порядку №1130).

Заява має бути подана не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа бажає перейти на спецрежим з ПДВ, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду.

За результатами розгляду заяви про реєстрацію за формою №1-РС контролюючий орган протягом 3 робочих днів від дати надходження заяви зобов'язаний внести до Реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або письмову відмову у такій реєстрації у разі подання недостовірних даних або у випадках, визначених п. 6.10 цього розділу (п. 6.5 Порядку №1130).

Відкриття рахунків. Зареєстрованим спецрежимникам з ПДВ Казначейство самостійно відкриває основний електронний рахунок та додаткові електронні рахунки, а їх може бути аж 3 (в залежності від операцій постачання*). Спецрежимнику нікуди не треба звертатися, вся операція відкриття таких рахунків проходить без його участі.

Так, згідно з п. 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 16.10.2014 №569 (далі – Порядок №569) електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки для спецрежимників з ПДВ) відкриваються органами Казначейства виключно на підставі Реєстру платників податку, який Казначейству надсилає ДФС.

Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка / додаткового електронного рахунка у день відкриття рахунка. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків.

Однак, на практиці в основному ДФС не інформує, що про відкриття рахунків. Втім, у ресурсі «ЗІР»* вона зауважила, що впроваджено електронний сервіс для платників податку за формою (J/F1302301), скориставшись яким, є можливість за запитом отримати реквізити електронного рахунку та інформацію щодо залишку коштів на такому рахунку.

Що ж стосується спецрахунку для спецрецрежимників, то відповідно до п. 2 Порядку№569, це рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, передбаченого ст. 209 ПКУ, для акумулювання сум ПДВ, що нараховуються на вартість поставлених/наданих ними сільськогосподарських товарів/послуг. Тож саме спецрахунок підприємство має відкрити самостійно.

______________________

Додаткові рахунки можна розрізнити за їх номером балансового рахунку, а саме за першими чотирма цифрами:

                3753 – для операцій із сільськогосподарськими товарами/послугами;

                3754 – для операцій із зерновими і технічними культурами;

                3755 –  для операцій із продукцією тваринництва.

* Запитання: «Який порядок повідомлення платників ПДВ - суб'єктів спеціального режиму оподаткування про реквізити нових електронних рахунків, відкритих з 01.01.2016 року?»

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20245
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024479
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024248