Проводити перерахунок курсових різниць під час повернення бракованого обладнання не треба. Якщо резидент має кредиторську заборгованість перед іноземним постачальником за отримане обладнання, така заборгованість є монетарною статтею балансу. Вона повинна погашатися грошима за п. 8 П(С)БО 21, тому підлягає перерахунку: на дату балансу і на дату здійснення господарської операції — оплати. Проте у разі повернення обладнання виходить, що кредиторська заборгованість зникає в обліку резидента, а точніше, монетарна стаття трансформується в немонетарну (повертається товар, а не кошти). Тому курсові різниці не виникають.
Але справді, на практиці паралельно виникає таке запитання: що буде зі сумою ПК з ПДВ, який визнавався під час ввезення обладнання на митну територію України?
У разі повернення обладнання відбувається реекспорт товарів, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ. Зокрема, товари, які перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок чого були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.
Зверніть увагу: згідно з п. 206.5 ПКУ, операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ. Такі операції є оподатковуваними ПДВ за ставкою 0% (це передбачено пп. 195.1.1 ПКУ). І це потрібно врахувати для виконання вимог норми п. 198.5 ПКУ. Відразу зауважимо, що в питанні ПДВ ситуація неоднозначна. Прямої вимоги нараховувати ПЗ з ПДВ при поверненні обладнання в ПКУ немає, проте немає і вагомих доказів зворотного.
Під час ввезення на митну територію України обладнання згідно з п. 198.1 ПКУ платник податку визнавав ПК з ПДВ. Проте є норма п. 198.5 ПКУ, яка визначає перелік операцій, за яких суми ПДВ, які відображались у складі ПК, потрібно відкоригувати, а саме нарахувати ПЗ з ПДВ (таким чином нівелюється сума податку). Серед таких ситуацій є операції, які звільнені від оподаткування, і операції, які не є господарською діяльністю платника податку.
І якщо операція з повернення бракованого обладнання є оподатковуваною ПДВ операцією (за ставкою 0% — як виняток з п. 206.5 ПКУ), то чи здійснюється така операція в межах госпдіяльності, на жаль, — під питанням.
Відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність — це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) або реалізацією товарів (послуг). При поверненні обладнання такий зв'язок зникає, адже саме це обладнання не буде використовуватися в діяльності платника податку. А от ввезене нове обладнання, за допомогою якого здійснюватиметься виробництво (реалізація) товарів (послуг), буде пов'язане з господарською діяльністю. Під час ввезення нового обладнання сплачені суми ПДВ при розмитненні відноситимуться до складу ПК. Тому залишається зробити висновок, що за такої ситуації норми п. 198.5 ПКУ працюють, й у звітному періоді повернення (що підтверджується МД) слід нарахувати ПЗ з ПДВ. Підтверджується це й консультацією податківців (рубрика ЗІР, підкатегорія 101.09, запитання: «Як оподатковуються ПДВ операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту?»).
Цікавий нюанс виникає з базою для ПДВ. Адже за п. 198.5 ПКУ база визначається за п. 189.1 Кодексу, проте якщо навіть і брати до уваги, що таке обладнання ще не відображалося на балансі як основний засіб, і вважати це товаром, то базою за п. 189.1 ПКУ є вартість придбання (не митна вартість!). До речі, у згаданій вище консультації податківців це також підтверджено — що база оподаткування за такою операцією визначається виходячи з ціни придбання таких товарів.
Сміливим платникам податку, які схиляються до позиції, що операція з повернення обладнання здійснюється в межах госпдіяльності, адже неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, стане в пригоді ухвала Вищого адміністративного суду від 07.08.2014 р. №К/800/41405/13, в якій суд стає на бік платника податку. У цьому випадку вважаємо, що платнику потрібно бути готовим обстоювати свою позицію в суді і підготувати вагомі контраргументи — наприклад, що ПДВ на вимогу п. 187.8 ПКУ сплачено до бюджету в сумі, зазначеній у МД, і це дає право на ПК за п. 198.2 ПКУ.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити