• Посилання скопійовано

Повернення бракованого товару нерезиденту

Під час імпорту обладнання був визнаний податковий кредит з ПДВ. Тепер обладнання, як браковане, повертається нерезиденту. Чи потрібно проводити перерахунок курсових різниць та нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ?

Проводити перерахунок курсових різниць під час повернення бракованого обладнання не треба. Якщо резидент має кредиторську заборгованість перед іноземним постачальником за отримане обладнання, така заборгованість є монетарною статтею балансу. Вона повинна погашатися грошима за п. 8 П(С)БО 21, тому підлягає перерахунку: на дату балансу і на дату здійснення господарської операції — оплати. Проте у разі повернення обладнання виходить, що кредиторська заборгованість зникає в обліку резидента, а точніше, монетарна стаття трансформується в немонетарну (повертається товар, а не кошти). Тому курсові різниці не виникають.

Але справді, на практиці паралельно виникає таке запитання: що буде зі сумою ПК з ПДВ, який визнавався під час ввезення обладнання на митну територію України?

У разі повернення обладнання відбувається реекспорт товарів, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ. Зокрема, товари, які перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок чого були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.

Зверніть увагу: згідно з п. 206.5 ПКУ, операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ. Такі операції є оподатковуваними ПДВ за ставкою 0% (це передбачено пп. 195.1.1 ПКУ). І це потрібно врахувати для виконання вимог норми п. 198.5 ПКУ. Відразу зауважимо, що в питанні ПДВ ситуація неоднозначна. Прямої вимоги нараховувати ПЗ з ПДВ при поверненні обладнання в ПКУ немає, проте немає і вагомих доказів зворотного.

Під час ввезення на митну територію України обладнання згідно з п. 198.1 ПКУ платник податку визнавав ПК з ПДВ. Проте є норма п. 198.5 ПКУ, яка визначає перелік операцій, за яких суми ПДВ, які відображались у складі ПК, потрібно відкоригувати, а саме нарахувати ПЗ з ПДВ (таким чином нівелюється сума податку). Серед таких ситуацій є операції, які звільнені від оподаткування, і операції, які не є господарською діяльністю платника податку.

І якщо операція з повернення бракованого обладнання є оподатковуваною ПДВ операцією (за ставкою 0% — як виняток з п. 206.5 ПКУ), то чи здійснюється така операція в межах госпдіяльності, на жаль, — під питанням.

Відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність — це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) або реалізацією товарів (послуг). При поверненні обладнання такий зв'язок зникає, адже саме це обладнання не буде використовуватися в діяльності платника податку. А от ввезене нове обладнання, за допомогою якого здійснюватиметься виробництво (реалізація) товарів (послуг), буде пов'язане з господарською діяльністю. Під час ввезення нового обладнання сплачені суми ПДВ при розмитненні відноситимуться до складу ПК. Тому залишається зробити висновок, що за такої ситуації норми п. 198.5 ПКУ працюють, й у звітному періоді повернення (що підтверджується МД) слід нарахувати ПЗ з ПДВ. Підтверджується це й консультацією податківців (рубрика ЗІР, підкатегорія 101.09, запитання: «Як оподатковуються ПДВ операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту?»).

Цікавий нюанс виникає з базою для ПДВ. Адже за п. 198.5 ПКУ база визначається за п. 189.1 Кодексу, проте якщо навіть і брати до уваги, що таке обладнання ще не відображалося на балансі як основний засіб, і вважати це товаром, то базою за п. 189.1 ПКУ є вартість придбання (не митна вартість!). До речі, у згаданій вище консультації податківців це також підтверджено — що база оподаткування за такою операцією визначається виходячи з ціни придбання таких товарів.

Сміливим платникам податку, які схиляються до позиції, що операція з повернення обладнання здійснюється в межах госпдіяльності, адже неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, стане в пригоді ухвала Вищого адміністративного суду від 07.08.2014 р. №К/800/41405/13, в якій суд стає на бік платника податку. У цьому випадку вважаємо, що платнику потрібно бути готовим обстоювати свою позицію в суді і підготувати вагомі контраргументи — наприклад, що ПДВ на вимогу п. 187.8 ПКУ сплачено до бюджету в сумі, зазначеній у МД, і це дає право на ПК за п. 198.2 ПКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252