• Посилання скопійовано

Підприємство провело рекламну акцію: що з ПДВ?

Підприємство в лютому 2016 р. провело рекламну акцію із роздачею подарункових сертифікатів і зразків продукції. Підставою для цього є наказ керівництва на проведення акції, кошторис та окремий документ, де визначені умови роздачі. Чи потрібно нараховувати ПЗ з ПДВ?

Товари і послуги, придбані для проведення рекламних заходів (в тому числі для безкоштовного розповсюдження), використовуються в операціях, пов'язаних з отриманням доходів. Це означає, що такі товари і послуги купуються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податків. Отже, суми ПДВ, сплачені при придбанні товарів і послуг для проведення таких заходів, відносяться до НК такого платника ПДВ, та при здійсненні ним таких операцій (в тому числі з безоплатного розповсюдження товарів і послуг в рекламних цілях) ПЗ за п. 198.5 НКУ не нараховуються*.

* Див. також роз'яснення в ЗІР, в підкатегорії 101.16, відповідь на запитання: «Чи має право платник ПДВ віднести до податкового кредиту суму ПДВ за товарами/послугами, придбаними для проведення рекламних заходів, та чи потрібно такому платнику податку нараховувати зобов'язання у разі їх безоплатного розповсюдження, якщо вартість придбаних для рекламних цілей товарів/послуг включається до вартості товарів/послуг, які постачаються таким платником в оподатковуваних ПДВ операціях?»

Але з 01.01.2015 р. база нарахування ПЗ з ПДВ при постачанні товарів, послуг, необоротних активів не обмежується виключно договірною ціною і не може бути меншою за інші показники, передбачені другим абзацом п. 188.1 ПКУ. Тож при безкоштовній роздачі зразків продукції актуальним є ще одне питання: чи буде безкоштовна роздача товарів (буклетів, флаєрів, зразків, подарунків і сувенірів) на такому заході постачанням для цілей оподаткування ПДВ?

Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару. Постачанням товару вважається також, зокрема, безоплатна передача матеріальних активів іншій особі, якщо платник податків мав право при придбанні зазначеного майна на віднесення сум ПДВ до ПК (абз.6 пп. 14.1.191 ПКУ). Отже, маємо ще одну підставу для визнання ПЗ з ПДВ — постачання, хоча і безоплатне, таких товарів.

Тому, відповідно до абз. 2 п. 188.1 ПКУ, базою для нарахування ПЗ є не договірна ціна (яка при безоплатній роздачі дорівнює нулю), а: ціна придбання — для товарів, звичайна ціна — для власної продукції і балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції — для необоротних активів.

Продавець повинен при безоплатній роздачі скласти дві ПН: одну — на нульову суму на покупця (якщо він не платник ПДВ, то така ПН залишається в постачальника), а іншу — на суму, розраховану виходячи з нижньої межі у визначенні бази для оподаткування, зазначеної у другому абзаці п. 188.1 ПКУ.

Приклад. Підприємство — виробник косметики організувало презентацію нової лінійки продукції своїм партнерам-клієнтам з метою збільшення обсягів продажів (належне документальне підтвердження є). Для організації заходу було орендовано приміщення, у якому, згідно плану рекламного заходу, була здійснена презентація нової лінійки товарної косметичної продукції (його переваг) і представлена нова модель просування даної лінійки. Під час заходу було роздано безкоштовно зразки товарів. Звичайна продажна вартість таких товарів — 8000 грн без ПДВ.

Оскільки є документальне оформлення рекламного заходу, то вартість безкоштовно розданих товарів в рекламних цілях відноситься до складу витрат господарської діяльності, отже, ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ за такими видатками не нараховуються. Але скласти та зареєструвати дві ПН (одну виходячи з нульовою ціни, а другу виходячи зі звичайних цін) на таку безкоштовну поставку матеріальних активів доведеться. Таким чином, підприємство-виробник має визнати в місяці проведення рекламної роздачі ПЗ на суму 8000 х 20% = 1600 грн.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги від нерезидента: нарахування ПДВ та підтвердження реальності операції
    Підприємство - виробник кормів для тварин, платник ПДВ має намір придбати послуги у нерезидента з розробки технологічних процесів, консультацій щодо технології виробництва. Як нарахувати ПДВ та підтвердити реальність операції?
    Сьогодні 15:5722
  • Оплата нерезиденту за рекламу: коли оформити ПН?
    Виникло питання щодо оплати реклами Фейсбук (нерезидент). Відкрили КПК (прив'язана до основного рахунку) на директора. У вересні почали платити за рекламу. Отримали рахунок/інвойс 23.09.2025 р. на суму 1,65 доларів. 25.09.2025 р. ця сума в грн 68,79 списана з КПК (виписка банку, за комерційним курсом). Якими документами, якими бухпроведеннями це оформити в 1С? Яка подія перша, щоб виписати ПН (самонарахування)? В місяць списується декілька сум. Акти (самонарахування) і ПН виписувати на кожне списання?
    20.10.202532
  • Відновлення податкового кредиту за розблокованою судом ПН
    Що робити, якщо ми списали суму ПДВ на витрати, оскільки податкова накладна постачальника була заблокована і ми не знали про її судове оскарження, а згодом з'ясувалося, що постачальник виграв суд і зареєстрував цю податкову накладну? Чи можемо ми тепер відновити право на податковий кредит і як виправити цю операцію в бухгалтерському та податковому обліку?
    20.10.202562
  • Вхідні ПН зареєстровано на більшу суму, ніж потрібно: що робити?
    Підприємство купило на електронних торгах СЕТАМ майно на суму 15 000 000 грн, яке було примусово виставлене Виконавцем по арештованому майну боржника. Спочатку був перерахований гарантійний платіж 750 000 грн ДП "СЕТАМ". 11 750 000 грн було сплачено виконавцю, а 2 500 000 грн безпосередньо на рахунок боржника. Боржник зареєстрував на підприємство ПН на всю вартість майна – 15 000 000 грн. Але потім організатор торгів ДП «СЕТАМ» також зареєстрував на підприємство ПН на суму 750 000 як на свою винагороду. Чи повинно підприємство тепер зареєструвати компенсуючу ПН на 750 000 грн?
    17.10.202550
  • Дата складання РК при поверненні товару через пошту
    Яка дата є правильною для складання РК до податкової накладної у разі повернення товару: дата відправлення товару покупцем (30.09) чи дата фактичного отримання товару постачальником на склад (01.10) згідно з нормами ПКУ?
    16.10.202526