• Посилання скопійовано

Пільги для сільгоспвиробників з ПДВ: податковий облік

Які операції сільськогосподарських товаровиробників звільняються від ПДВ за пп. 197.1.24 ПКУ та як вести їх податковий облік? Як визначити належність підприємства до таких товаровиробників?

Практично всі операції сільськогосподарських підприємств у 2016 році оподатковуються ПДВ, але є декілька, які від цього податку звільнені. Такі операції зазначені в пп. 197.1.24 ПКУ — це «постачання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров’я та надання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім’ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров’я». Цей список операцій вичерпний, тож розберемо їх за порядком.

На думку автора, при визначенні сільськогосподарського товаровиробника для цілей підпункту 197.1.24 ПКУ слід враховувати норми п. 209.6 ПКУ, у якому наведено визначення сільськогосподарського підприємства. Незважаючи на те, що в п. 209.6 ПКУ визначено, що таке сільськогосподарське підприємство, а не товаровиробник, це визначення слід використовувати і в цьому випадку, оскільки іншого визначення саме для цілей справляння ПДВ ПКУ не містить. Отже, право на звільнення від ПДВ вищевказаних операцій буде мати сільськогосподарський товаровиробник, у якого питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, з урахуванням умов, визначених абз. 3 та 4 п. 209.6 ПКУ.

Визначення сільської місцевості можна знайти у Законі України від 17.06.2004 р. №1807-IV «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» — це території, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови. Також є Указ Президії Верховної ради Української РСР від 12.03.81 р. №1654-X «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР», яким затверджено Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР. У цьому Положенні вказано, що населені пункти, які є на території Української РСР, поділяються на міські і сільські, до міських належать міста державного, обласного, районного підпорядкування і селища міського типу, а до сільських — села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості. Згідно з п. 11 розділу ІІ вищевказаного положення, об’єднання сільських населених пунктів, а також зміна їх підпорядкованості проводяться виконавчим комітетом обласної Ради народних депутатів. Тож для того, щоб переконатися, що підприємство має право на пільгу згідно з пп. 197.1.24 ПКУ, треба визначити, чи є населений пункт, у якому здійснюються операції, селом або селищем. Якщо ж такий населений пункт є селищем міського типу, права на пільгу, на жаль, немає.

Перша група операцій — сільськогосподарський товаровиробник у сільській місцевості ремонтує школи, дошкільні заклади (дитячі садочки), інтернати, заклади охорони здоров’я (лікарні, фельдшерські пункти і т.п.). Цей перелік закладів теж є вичерпним. На нашу думку, відплатність такого ремонту не впливає на пільгу з оподаткування ПДВ, тобто у будь-якому випадку податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються ані на вартість послуг з ремонту, яку відшкодовують отримувачі, ані на їх собівартість, якщо ремонт здійснюється на безоплатній основі.

Друга група операцій — надання матеріальної допомоги продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім’ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. І тут чітко визначено, які послуги та кому мають надаватися, щоб уникнути оподаткування ПДВ, а також розмір такої допомоги — один неоподатковуваний мінімум доходів громадян на місяць на одну особу.

На думку автора, величина такого мінімуму дорівнює розміру податкової соціальної пільги, визначеному пп. 169.1.1 ПКУ, а п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПКУ в цьому випадку не застосовується, оскільки він визначає неоподатковуваний мінімум розміром 17 гривень для цілей застосування інших законів, а не самого ПКУ. На жаль, роз’яснень з цього питання податківці не надавали, тож рекомендуємо у разі потреби звернутися до них за індивідуальною податковою консультацією згідно зі ст. 52 ПКУ.

Третя група операцій — це надання матеріальної допомоги школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров’я. Але тут існує невизначеність щодо видів та розміру такої допомоги. Виникає питання: чи поширюється обмеження видів допомоги (продукти харчування та послуги з обробки землі) на таку матеріальну допомогу? Також з тексту пп. 197.1.24 ПКУ випливає, що її розмір не повинен перевищувати один неоподатковуваний мінімум доходів громадян на місяць на одну особу. Але як визначити цей розмір, якщо допомога надається не фізичним особам безпосередньо, а школі, дошкільному закладу тощо як юридичній особі? На нашу думку, з цього питання варто звернутися до податкового органу із запитом про надання індивідуальної податкової консультації згідно зі ст. 52 ПКУ.

Насамкінець зауважимо, що право на цю пільгу мають усі підприємства, які виконали всі вищевказані умови, незалежно від того, чи обрали вони спеціальний режим оподаткування ПДВ згідно з п. 209.1 ПКУ, чи ні.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • З платника ПДВ «виділився» неплатник ПДВ: чи вказувати ПДВ в актах?
    Юрособа створена шляхом виділу. Основний вид діяльності - здавання в оренду приміщень. Материнське підприємство - платник ПДВ. Виділене підприємство на момент виділу і протягом наступного місяця – неплатник ПДВ. По розподільчому балансу виділеному підприємству було передано частину авансових платежів від орендарів. На ці аванси материнське підприємство нарахувало, задекларувало і сплатило ПДВ. Як закривати в бухобліку суми авансових коштів, що надійшли по розподільчому балансу? Чи вказувати ПДВ в актах наданих послуг, що оформлятимуться із орендарями?
    Сьогодні 12:0517
  • Дослідження можливостей використання ПО нерезидента на території України: чи є ПДВ?
    Підприємство - резидент України проводить дослідження можливостей використання програмного забезпечення, яке є власністю нерезидента, на території України. Чи є базою оподаткування ПДВ такі послуги?
    Сьогодні 09:0521
  • Як визначається звичайна ціна при нарахуванні ПЗ по товарам на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ?
    З метою отримання переліку офіційних джерел, які містять інформацію про ринкові ціни звертатися до Мінекономіки, органів держстатистики та інших держорганів, уповноважених законом здійснювати виробництво і поширення офіційної державної статистичної інформації
    11.10.202518
  • Повторне подання Уточнюючого розрахунку з ПДВ
    Чи дозволено подавати другий (наступний) Уточнюючий розрахунок до однієї й тієї ж декларації з ПДВ, якщо попередній Уточнюючий розрахунок до цього періоду вже був поданий та врахований, але згодом виявлено нові помилки?
    10.10.202538
  • Пояснення розбіжностей між деклараціями ЄП та ПДВ
    Підприємство, платник ЄП (3%) та ПДВ, отримало запит ДПС щодо розбіжності між обсягами доходу у деклараціях з єдиного податку та ПДВ за 2024 рік. Різниця виникла через оплату у I кварталі 2024 року послуг, наданих у 2023 році (відповідно до пп. 292.1 та пп. 292.6 ПКУ). Як коректно обґрунтувати цю різницю в письмовому поясненні та які саме підтвердні документи (договори, акти, банківські виписки) необхідно надати податковому органу?
    09.10.202564