• Посилання скопійовано

Відображаємо в обліку факт викрадення товару у зоні АТО

Підприємство займається продажем вугілля та використовує відповідну пільгу з ПДВ. У цього підприємства є склади у зоні АТО. На сьогодні з’ясовано, що на цих складах було викрадено товар. Як відобразити в обліку таку крадіжку?

Податковий та бухгалтерський облік крадіжок майна

З 01.01.2015 р. за п. 134.1 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток є скоригований на податкові різниці, у випадках їх застосування, фінансовий результат, який визначений за правилами П(С)БО або МСФЗ. Тож, оскільки бухгалтерський облік є головним, то все буде залежати від правил ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 27 П(С)БО 9 сума,  на  яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому рахунку. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

У бухгалтерському обліку операція по списанню таких товарів відображається за наступною кореспонденцією рахунків:

1. Дт 947 «Нестачі и втрати від псування цінностей» Кт 28 «Товари» - на суму вартості товарів, які прийшли в непридатність. Одночасно робиться проводка Дт 072 «Невідшкодовані нестачі и Втрати від псування цінностей» - на суму вартості вкрадених товарів до встановлення винної особи.

2. Дт 949 Кт 641 - на суму нарахованого зобов'язання по ПДВ (якщо підприємство при придбанні таких товарів скористалося правом на податковий кредит). Якщо йдеться про власну продукцію підприємства, то нараховувати ПЗ з ПДВ слід не на вартість такої продукції, а на вартість інших товарів, послуг, які були використані для її виробництва, якщо при їх придбанні підприємство скористалося правом на податковий кредит з ПДВ;

3. Дт 375 "Розрахунки за відшкодуванням завдання збитків" Кт 716 "Відшкодування раніше списання активів" після встановлення винної особи на суму, яка підлягає відшкодуванню такою особою. Розмір такої суми визначається відповідно до Порядку визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 р №116.

Одночасно робиться проводка Кт 072 - на суму вартості товарів, з псування яких визначився  винуватець;

4. Дт 30, 31, 66 Кт 375 - на суму сплаченого (утриманого) відшкодування шкоди.

Відповідно до п. 198.5 ПКУ підприємство зобов’язано нарахувати податкові зобов’язання на суму раніше віднесеного ПДВ до складу податкового кредиту при придбанні відповідних товарів, необоротних активів у разі початку застосовування таких активів у не господарської діяльності. Для цього підприємство має не пізніше останнього дня звітного (податкового) місяця скласти зведену податкову накладну з відповідним типом причини та зареєструвати її своєчасно у ЄРПН. Тож за місяць викрадення активів має бути нараховано ПДВ у зазначеному порядку.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції з бухобліку ПДВ суми податкових зобов'язань з ПДВ відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість" у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат діяльності - у випадках: 

  • втрат і витрат матеріальних цінностей та інших ресурсів понад встановлені норми;
  • ліквідації основних засобів за рішенням платника податку у випадках, передбачених законодавством;
  • безоплатної поставки матеріальних цінностей (у тому числі основних засобів), робіт і послуг;
  • невиробничого використання матеріальних цінностей (крім основних засобів), робіт і послуг;
  • використання раніше придбаних матеріальних цінностей, робіт і послуг в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що не є господарською діяльністю платника податку;
  • перевищення фактичної собівартості проданих товарів, робіт, послуг над фактичною ціною їх продажу в частині податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

Тож при нарахуванні ПДВ у разі викрадення товару, таке нарахування в обліку буде відображатися за проведенням: Д-т 949 К-т 641. І таке нарахування податкових зобов’язань з ПДВ буде збільшувати витрати підприємства.

Читайте також статтю: АТО не АТО, а документи подавай 

Щодо крадіжки майна підприємства у зоні АТО

Тимчасові заходи для підтримки суб’єктів господарювання в зоні проведення АТО визначено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року №1669-VII (далі – Закон №1669). 

Ст. 1 Закону №1669 встановлено, що період проведення АТО – це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014 (далі – Указ №405) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. 

Територія проведення АТО – територія України, на якій розташовані визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку населені пункти, де проводилася АТО, яка розпочата згідно з Указом №405

Закон №1669 не скасовує обов'язків, визначених розділом ІІІ ПКУ формувати об’єкт оподаткування податком на прибуток за загальними правилами.  Тож вказані обов'язки мають бути виконані платниками податку на прибуток у повному обсязі. На цьому наголошують й податківці у листі від 06.01.2016 р. №157/6/99-99-19-02-02-15.

Також відповідно до п. 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879 (далі – Положення №879), у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов'язково проводиться інвентаризація активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання. 

При цьому згідно з п. 8 Положення №879 підприємства, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств. 

Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду. 

Тож доказати, що відбувся факт крадіжки та провести інвентаризацію підприємство наразі не має можливості. Вважаємо, що списувати майно з балансу через факт крадіжки не має документальних підстав, хіба що керівник може прийняти рішення про списати відсутнього товару (якщо він візьме на себе таку відповідальність). Якщо буде прийняте таке рішення, то списання відсутнього товару потрібно буде провести проведенням: Д-т 949 К-т 28 а також нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ: Д-т 949 К-т 641 (за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ).  

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245