Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з п. 4 р. III Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. №765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994, нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до контролюючого органу.
Нарахування узгоджених сум грошових зобов’язань за податками, зборами, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.
При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов’язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.
Пунктом 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі – Порядок № 569) визначено, що суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на поточний рахунок з електронного рахунка платника податку.
Для перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової звітності з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Державній казначейській службі (далі - Казначейство) реєстр платників податку, в якому зазначаються звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (п. 20 Порядку № 569).
На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків (п. 21 Порядку № 569).
Таким чином, незалежно від того, що при поданні платником ПДВ уточнюючого розрахунку після граничного терміну подання податкової звітності, але до граничного терміну сплати податкових зобов’язань, відбувається зменшення податкових зобов’язань з ПДВ, задекларованих в податковій декларації за звітний (податковий) період, розрахунки з бюджетом з електронного рахунка будуть здійснені у сумі податку, зазначеній таким платником у податковій декларації за звітний (податковий) період.
А тому, платник податку у разі недостатності коштів на електронному рахунку для сплати суми ПДВ, задекларованій ним у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, повинен у строки, встановлені для самостійної сплати ПДВ до бюджету, перерахувати на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.
Надміру зараховані кошти до бюджету повертаються платнику податку на поточний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ (п. 26 Порядку № 569).