Оформляємо утилізацію продуктів, термін реалізації яких минув

Щодо ПДВ. Списання готової продукції означає її використання не у господарській діяльності. Однак, норми п. 198.5 ПКУ може застосовувати у цьому випадку тільки обережний платник податку.

Нагадаємо, що п. 198.5 ПКУ говорить: платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Але готова продукція – самостійно виготовлена, а не придбана. Цей момент враховує, наприклад, другий абзац п. 188.1 ПКУ, який встановлює при поставці власної продукції (самостійно виготовлених товарів) за базу оподаткування її собівартість.

А п. 198.5 ПКУ посилається для визначення бази оподаткування на п. 189.1 ПКУ, який говорить:  у  разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання. Собівартості тут не згадується.

Тож, сміливий платник податку з цієї підстави не нараховує ПЗ з ПДВ при списанні власної продукції, а обережний – нараховує ПЗ з ПДВ, виходячи з умовної бази нарахування - виробничої собівартості такої продукції.

Щодо податку на прибуток. У 2015 р., завдяки новій редакції р. ІІІ ПКУ, об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінрезультат до оподаткування, обрахований у бухобліку.

Звісно, витрати на списання такої продукції не пов’язані із господарською діяльністю. Але в бухобліку вони теж зменшують фінрезультат підприємства, а отже, враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток. 

Оскільки причиною списання є закінчення строків реалізації продукції, то при списанні готової продукції робляться проведення:

Дт 947 Кт 281 на вартість списаного товару;

Дт 949 Кт 641 на суму ПЗ з ПДВ (якщо воно визнається);

Дт 791 Кт 947, 949 зменшення фінрезультату на зазначені витрати.