• Посилання скопійовано

Cтрок подання податкової декларації можна подовжити за письмовим запитом платника: нюанси

Статтею 102 ПКУ передбачено подовження строків подання податкової декларації за письмовим запитом платника податків. У яких випадках і в якій формі можна подавати такий запит, і які він матиме наслідки?

Дійсно, п. 102.6 ПКУ говорить, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

— перебував за межами України;

— перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

— перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

— мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

— був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Якщо такий запит буде задоволено, то штрафні санкції, визначені ПКУ, за порушення звичайних строків подання податкової декларації, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації.

Наприклад, якщо у платника немає можливості подати у граничний строк податкові декларації у зв'язку з обставинами непереборної сили, і контролюючим органом до моменту подання ним запиту та документів, що підтверджують неможливість подання ним податкової звітності вчасно, застосовано штрафні санкції, які згідно зі ст. 60 ПКУ не можуть бути відкликані та внаслідок застосування яких у платника виник податковий борг у зв'язку з їх несплатою, то такий податковий борг на підставі пп. 101.2.4 ПКУ визнається безнадійним та підлягає списанню (див. лист Міндоходів України від 07.07.2014 р. №16042/7/99-99-19-03-02-17). Особливості списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили, зазначено в листі Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2014 р. №15472/7/99-99-25-01-17.

Враховуючи норми п. 102.7 ПКУ, скористатися правом на подовження граничних строків подання податкової декларації можуть:

— платники податків — фізичні особи;

— посадові особи юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Зверніть увагу: подовження строків подання податкової звітності регулюється ще й Порядком №1044. Якщо підсумувати його норми, то реалізація права платника податків на таке подовження відбувається із урахуванням таких особливостей.

Усі підстави для такого подовження строків повинні бути документально підтверджені. Згідно з п. 7 Порядку №1044 запит зацікавленої особи на подовження строків подання податкової декларації має складатися як письмова заява (у довільній формі). Зокрема, щодо обставин непереборної сили така заява подається платником податків протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням.

У разі необхідності продовження граничних строків для подання податкової декларації платником податків у заяві вказуються вид платежу, податковий період та суми грошового зобов'язання.

У заяві юридичної особи обов'язково вказуються повне найменування юридичної особи, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження юридичної особи, номери телефонів (факсів, e-mail) посадових осіб (за наявності). Заява підписується керівником юридичної особи або особою, що його заміщує, та завіряється печаткою юридичної особи. Заява повинна мати реєстраційний номер та дату складання.

У заяві фізичної особи обов'язково вказуються прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку у паспорті), місце проживання, номери телефонів (факсів, e-mail) — службовий та домашній (за наявності), місце основної роботи. Заява підписується фізичною особою та повинна мати дату складання. Заява подається фізичною особою до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, подає заяву органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Заява може бути подана органу ДФС поштою з повідомленням про вручення або особисто.

Орган ДФС протягом 20 календарних днів від дня отримання заяви платника податків зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (хоча керівник такого органу може подовжити строк прийняття цього рішення на строк до 60 календарних днів, про що платник податків письмово повідомляється).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024515
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252